КРОКУВАТИ ВНОЧІ - пісня Юрія Прокопенка

 

ТВОРЧА ЗУСТРІЧ ВІДОМОГО ВІННИЦЬКОГО ПОЕТА ТА ГРОМАДСЬКОГО ДІЯЧА ЮРІЯ ПРОКОПЕНКА.

АВТОРКА ІРИНА КОЛОСОВА

 Друзі мої! Буквально вчора я разом зі своїм другом Віталієм відвідала творчу зустріч відомого вінницького поета та громадського діяча Юрія Прокопенка.

Я знаю Юрія давно. Ми познайомилися ще у далекому 2010 році в християнському таборі. Це дуже добра і сильна духом людина, хороший друг і наставник. У Юрія творча душа — свої вірші він пише серцем.

Юра відкриває свої таланти людям поступово. Я не раз була на його творчих зустрічах, і кожна з них несе в собі заряд чогось особливого й позитивного. На одній із таких зустрічей, коли вийшла сьома книга Юри, його вірші читали відомі актори та літератори не лише з нашої Вінниччини, а й з усієї України.

БЕЗБАР'ЄРНА ВІННИЧЧИНА: ЯКІ ЗМІНИ ВІДБУВАЮТЬСЯ У 2026 РОЦІ?

 Питання безбар'єрності стає дедалі важливішим для України. Особливо це актуально під час війни, коли кількість людей, які потребують доступного середовища, постійно зростає.

У червні 2026 року на Вінниччині розпочалося щорічне обстеження об'єктів інфраструктури на відповідність потребам людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Перевірки триватимуть протягом літа і мають допомогти виявити проблемні місця у сфері доступності.

ВІЙНА, ЯКА ЗМІНЮЄ ТІЛО

 

Цифри не кричать. Вони просто стоять поряд — холодні, точні й нестерпні. Шістсот тисяч. Саме на стільці зросла кількість людей з інвалідністю в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Зараз їх — 3,4 мільйона. І серед них 231 тисяча дітей.

Кожа з цих цифр — це людина. Хто втратив ногу під обстрілом у власному дворі. Хтось вийшов із підвалу після місяця окупації і вже ніколи не буде таким, як раніше. Хтось народився в умовах, коли вагітна жінка замість пологового будинку мала бомбосховище. Війна не просто вбиває — вона змінює тіло, нервові системи, траєкторії цілого життя.

РОЛЬ ТРЕНЕРА ЕКСПЕРТА ЗА ДОСВІДОМ

 

5 травня – Міжнародний день боротьби за права людей з інвалідністю

 

Сьогодні, 5 травня, ми відзначаємо день, який народився з сили та солідарності. У 1992 році люди з інвалідністю з 17 країн Європи одночасно вийшли на перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права. Вони сказали: ми не просимо милості — ми вимагаємо рівності.

У громадській організації «Соціальна Інклюзія» цей день для нас особливо важливий. Ми — одна з небагатьох організацій в Україні, яка спеціально підтримує та розвиває проєкти, ініційовані людьми з важкими порушеннями мовлення. До нашої спільноти також належать люди з іншими важкими фізичними захворюваннями. І ми щодня доводимо: навіть за найскладніших обставин можна бути активним, впливовим і голосним.

Ми працюємо, беремо участь у громадському житті Ві

БІЛЬШЕ НА ЧАС ПІДТРИМКИ: ВПО З ІНВАЛІДНІСТЮ ОТРИМАЛИ РОЗШИРЕНІ ВИПЛАТИ

 З квітня 2026 року внутрішньо переміщені особи з інвалідністю можуть розраховуватися на подовжену державну підтримку. Зміни стосуються максимальної кількості періодів, протягом яких виплачується допомога для ВПО, і деякі впливають на фінансову стійкість тисяч людей, які були змушені залишити свої домівки через війну.

До квітня допомога для ВПО могла виплачуватися протягом чотирьох шести місячних циклів. Тепер цю межу збільшено до п'яти — тобто загальний рядок підтримується ще на шість місяців. Для людей, які отримують допомогу вже тривалий час, це означає, що виплати не припиняються в найближчі місяці, а продовжуються без необхідності знову доводити статус або шукати інші джерела свого доходу.

Розмір щомісячної виплати для дитини або особи з інвалідністю становить 3000 гривень — на 1000 гривень більше, ніж для дорослого без особливих потреб, на який призначено 2000 гривень. Допомога нараховується кожному члену сім’ї зі статусом ВПО, внесеного до Єдиної інформаційної бази. Це важливо: якщо в родині кілька осіб мають статус переміщеної особи, кожен отримує виплату окремо.