ГУМОР І ПІСНІ ДЛЯ ВСІХ: СОЦІАЛЬНА ІНКЛЮЗІЯ НА КОНЦЕРТІ ЛІСАПЕТНОГО БАТАЛЬЙОНУ

Вінницька громадська організація людей з інвалідністю «Соціальна інклюзія» відвідала концерт гурту «Лісапетний батальйон»!

Це гурт веселих і запальних жінок, які виконують жартівливі пісні та розповідають гумористичні історії, тим самим прославляючи жінку як матір і як господиню всього дому. Причому роблять це так майстерно і красиво, що й чоловікам також було надзвичайно приємно слухати!

Також хочеться відзначити виступ відомого нашого вінницького співака і композитора Микола Янченко. Його запальні пісні зі справжнім українським гумором відомі не лише в нашій країні, а й за її межами. Це народний кум України! Він співав для глядачів під час антракту концерту.

Організація людей з інвалідністю «Соціальна інклюзія» дала високу оцінку всім артистам, які виступали. Після концерту члени нашої організації «Соціальна інклюзія» захотіли зробити спільне фото з гуртом «Лісапетний батальйон» на згадку про цей чудовий концерт! Гурт люб’язно погодився сфотографуватися з нами!

Організація «Соціальна інклюзія» висловлює щиру подяку всім учасникам цього заходу!  Також дякуємо нашій помічниці, Людмилі Шевченко, за те, що Вона нам допомагала

УКРАЇНА ФОРМУЄ КУЛЬТУРУ СПІЛКУВАННЯ БЕЗ БАР’ЄРІВ

У березні 2026 року в Україні відбулася презентація державного стандарту безбар’єрної мови. Цей документ покликаний змінити підхід до того, як у державних установах, медіа та повсякденному житті говорять про людей з інвалідністю. Ідея полягає в тому, щоб мова була коректною, поважною і не містила принизливих або застарілих формулювань.

Новий стандарт є частиною політики безбар’єрності, яку в Україні активно просувають державні інституції та громадський сектор. Ініціатива пов’язана з національною стратегією створення безбар’єрного простору, яку підтримує Олена Зеленська. У межах цієї стратегії держава працює над тим, щоб доступність стосувалася не лише фізичного середовища, а й культури спілкування.

УКРАЇНА НА ПАРАЛІМПІАДІ‑2026: СИЛА ДУХУ ТА МЕДАЛІ ПОПРИ ВІЙНУ

 

2026 Winter Paralympics стали однією з найважливіших міжнародних спортивних подій для людей з інвалідністю у 2026 році. Змагання відбувалися у березні в Італії та об’єднали спортсменів з різних країн світу. Паралімпійські ігри традиційно демонструють силу духу, витривалість і можливості людей, які, попри складні життєві обставини, досягають високих спортивних результатів.

У змаганнях взяла участь і збірна команда України. Українські спортсмени виступали у кількох зимових видах спорту, зокрема в біатлоні, лижних гонках та гірськолижному спорті. Попри складні умови війни в Україні, команда змогла гідно представити країну на міжнародній арені.

РАДА БЕЗБАР’ЄРНОСТІ: НОВІ КРОКИ ДО ДОСТУПНОСТІ

 

У лютому 2026 року відбулося чергове засідання Ради безбар’єрності при Кабінет Міністрів України, де обговорювалися нові флагманські проєкти у сфері доступності. Питання безбар’єрності сьогодні охоплює не лише фізичний простір, а й мову, цифрові сервіси, освіту та працевлаштування.

Серед ключових напрямків — впровадження стандарту безбар’єрної комунікації. Йдеться про коректну лексику щодо людей з інвалідністю, зрозумілу інформацію на державних ресурсах та адаптацію офіційних повідомлень. У час війни це особливо важливо, адже кількість людей з пораненнями та травмами зростає.

Також обговорювалися інфраструктурні зміни: адаптація укриттів, лікарень, центрів надання адміністративних послуг. Безбар’єрність поступово стає не декларацією, а практичним інструментом державної політики.

Для громадських організацій це сигнал, що тема інклюзії залишається у фокусі уряду. Проте реальні зміни залежатимуть від того, наскільки рішення Ради будуть впроваджені на місцях — у містах і громадах, де люди з інвалідністю щодня стикаються з бар’єрами.

КОЛИ МРІЯ СИЛЬНІША ЗА ДІАГНОЗ

 Іноді мрії живуть у нас десятиліттями. Вони тихо чекають свого часу — попри діагнози, обставини, війну, втому. Моя подруга Наталлія Дремлю, жінка з ДЦП, ще зі школи мріяла створити власний мюзикл. І сьогодні ця мрія стала реальністю — завдяки її наполегливості та можливостям штучного інтелекту.

Це не просто творча робота. Це історія про те, як технології відкривають двері тим, перед ким роками стояли стіни. Про те, що інвалідність — не кінець амбіцій. І про те, що мрії не мають терміну придатності.

Я хочу поділитися цією історією, бо вона — про силу. Про сучасні інструменти. І про людей, які не здаються.

Ось посилання на   відео https://www.youtube.com/watch?v=uHc8Od2SyoY

У ПАСТЦІ ТЕМРЯВИ Й ХОЛОДУ: ЯК ЛЮДИ З ІНВАЛІДНІСТЮ ПЕРЕЖИВАЮТЬ ВІЙНУ

Ця зима в Україні стала випробуванням для всіх,  особливо — для людей з інвалідністю. Через три роки війни росія системно атакує критичні енергетичні об’єкти, особливо взимку, коли температура опускається нижче −20 °C. 7 лютого 2026 року президент України повідомив про масштабну атаку російських сил на енергетичну інфраструктуру, під час якої було задіяно понад 400 дронів і близько 40 ракет, що спричинило чергові масштабні відключення електрики по всій країні.

Енергетичні удари не лише знижують кількість світла в квартира

ІНВАЛІДНІСТЬ І МОБІЛІЗАЦІЯ У 2026 РОЦІ: ЖИТТЯ В ПОСТІЙНІЙ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ

Тема мобілізації у 2026 році стала однією з найтривожніших для людей з інвалідністю. В умовах війни держава переглядає підходи до військового обліку, і статус інвалідності більше не сприймається як автоматичний захист від викликів до ТЦК. Багатьох чоловіків з інвалідністю продовжують викликати для уточнення даних і проходження медичних комісій.

На практиці це означає постійний психологічний тиск. Люди змушені знову і знову доводити очевидні обмеження здоров’я, навіть якщо вони мають інвалідність роками. Рішення часто залежать від конкретної комісії, лікарів і трактування медичних документів. Така ситуація створює відчуття нестабільності та страху, особливо для тих, хто має складні або рідкісні захворювання.

2026 рік показав, що проблема не лише у законодавстві, а й у його застосуванні. Відсутність чітких, зрозумілих і однаково застосовуваних правил призводить до того, що люди з інвалідністю живуть у постійному очікуванні чергового виклику. Це серйозно впливає на психічний стан, довіру до держави та відчуття безпеки.