Існує думка, що у людини окрім роботи, обов’язків, родини, друзів має бути щось суто своє, близьке серцю, те, що зігріває душу, надихає, підносить над буденністю. Захоплення або ще кажуть - хобі. Дехто прекрасно обходиться в житті без захоплення, а дехто має їх кілька. Хтось часто змінює своє хобі, перебуваючи у вічному пошуку нового. А хтось залишається вірним одному, вдосконалюючи свої уміння або шукаючи забуте, втрачене, невідоме у тому предметі, який його цікавить.
Хочу розповісти вам про своє захоплення: творчість Юрія Гуляєва.
Навіть якщо ви не знаєте цього імені, то почувши ніжні вступні акорди до пісні, а потім теплий оксамитовий баритон, одразу зрозумієте, що цей голос знайомий вам з дитинства. Голос Юрія Олександровича Гуляєва, оперного, камерного і естрадного співака, композитора. Його співом у 1960-х – 1980-х рр. захоплювався увесь Союз. Юрій Гуляєв був людиною непростої, а почасти і трагічної долі. Не переповідатиму тут його біографію, при бажанні її легко знайти в Інтернеті. Мова піде про пошуки творчої спадщини, яку Юрій Гуляєв залишив нам.
Отже мені, як усім, з дитинства була знайома пісня «Як тебе не любити, Києве мій!». У виконанні Юрія Гуляєва мені її хотілося слухати нескінченно. Ще дуже подобались «Журавли» и «Дымилась роща под горою». Він їх співав так прекрасно і проникливо, і в той же час ніби так просто, що доходило до самого серця!
В дорослому віці я стала більш уважно прислухатися до голосу Юрія Гуляєва, до його неповторного красивого тембру, який заворожував мене все більше. Згодом почала збирати його записи, фото, відео, фільми, публікації про життя і творчість. У мене з’явилися друзі-однодумці. Потім мені захотілося впорядкувати зібраний матеріал і поділитися ним з іншими. На Ютубі я створила канал, де розмістила кілька власних відеокліпів, в яких звучить голос Юрія Гуляєва. Разом з моїм добрим другом Рузалією ми створили два пабліки в соцмережах, де дуже зручно розмістили все, що було знайдено нами про творчість співака. При створенні пабліків моє захоплення отримало новий поштовх.
Коли ми почали відновлювати дискографію Юрія Гуляєва, то в каталогах фірми «Мелодія» натрапили на кілька платівок з невідомими нам піснями. Цих платівок не було у колекціонерів, ці пісні не перевидавалися на сучасних носіях, їх не було в Інтернеті. І я зрозуміла, що в творчості такого відомого, здавалося б, співака є чимало невідомого. І стало дуже цікаво все це знайти. Почалися пошуки, які тривають і донині, і які, мабуть, не припиняться ніколи. Бо Юрій Гуляєв залишив по собі дуже яскравий слід, який хоч і розпорошився в часі, але не зник.
Платівки з невідомими піснями я шукаю у колекціонерів і по бібліотеках, іноді купую на OLX. Потім стараюся отримати оцифровку пісні. Найбільше в цій роботі мені допомогли колекціонери, вони охоче оцифрували рідкісні записи зі своїх платівок, спасибі їм велике за це!
Багато раритетів є на радіо, але отримати їх нелегко. В Інтернеті існує сайт «Старое радио», на якому я знайшла цілий невідомий концерт Юрія Гуляєва. Є чимало рідкісних записів і на Українському радіо, деякі з них мені пощастило почути.
Цікаві і цінні відомості можна почерпнути із каталогів архівів. Скажімо, в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г.С. Пшеничного зберігаються кінохроніки та музичні фільми за участю Юрія Гуляєва. Це значить, що ці кадри колись можуть промайнути на телебаченні або в Інтернеті і їх можна буде побачити. Є багато рідкісних записів в російському Держтелерадіофонді. Останнім часом вони багато матеріалів викладають у вільний доступ. На наше прохання опублікували «Бухенвальдский набат» та «Здравствуй, город мой родной!» у виконанні Юрія Гуляєва.
Часто на пошуки раритету штовхають спогади про Юрія Гуляєва, в яких згадується якась невідома пісня у його виконанні. Наприклад, згадка про той же «Бухенвальдский набат» підштовхнула мене шукати цей запис в Держтелерадіофонді. І він знайшовся!
Іноді знайти рідкісний матеріал допомагає чиясь помилка і щасливий збіг обставин! Вийшла ось така історія. Один чоловік з кадрів фільму «Гори, моя зоре!» змонтував кліп на пісню «Ображайся на мене, як хочеш». І виклав цей кліп на Ютуб. Через кілька років один радіожурналіст підготував невелику передачу про поета Василя Симоненка, в якій згадав, що пісню «Ображайся…» на вірші поета виконав Юрій Гуляєв, і що звучала вона у фільмі «Гори, моя зоре!». Журналіст не розібрався, що у фільмі ця пісня насправді не звучить, що це просто аматорський кліп, змонтований з кадрів фільму. Я повірила радіожурналісту і сіла переглядати фільм. І уявіть собі, дійсно побачила в ньому молодого, 27-літнього Юрія Гуляєва! У цьому фільмі у нього епізодична роль баяніста, він не співає, а лише підіграє іншим хлопцям, і його немає в титрах. Але його чудово видно, молодого і красивого, із сонячною посмішкою! Чомусь ніде не згадується, що він знімався у цьому фільмі, а це ж напевне його перша роль у кіно. Ось так помилка радіожурналіста допомогла мені зробити маленьке відкриття!
На пошуки невідомих записів мене іноді підштовхують фото. Колись знайшовся знімок, на якому Юрій Гуляєв бере участь у зйомках передачі «От всей души». Кілька років я шукала цей випуск, аж поки він не з’явився в Інтернеті. Вирізала з нього виступ Юрія Гуляєва і тепер його можуть подивитися всі бажаючі.
Іноді приємні сюрпризи підносить Ютуб, коли хтось із користувачів викладає рідкісні матеріали. А іноді раритетами радує Держтелерадіофонд, який має свій офіційний канал на Ютубі.
Варіантів для пошуків багато і маю надію, що знайдеться ще чимало рідкісного і цікавого.
Сподіваюся, мені вдалося зацікавити вас розповіддю про своє захоплення :) І можливо ви теж захочете послухати Юрія Гуляєва. Дякую за увагу!
Канал на Ютубі: https://www.youtube.com/channel/UCGkE6v8RLFLvcCghXU-vmSA?view_as=subscriber
