27.08.2012

ЛЮДИНА РОКУ


«Україна починається з кожного з нас, з нашого серця, з нашої душі, з нашої праці. Сила держави - в її людях, цілеспрямованих, талановитих, мудрих, і ми повинні пам'ятати про це кожен день, кожну годину.

 І сьогодні ми продовжуємо літопис трудової звитяги нашого краю. Назва цього монументу праці – Дошка пошани. Вона говорить сама за себе – тільки своїми добрими справами і вчинками людина заслуговує на повагу», – зазначив перший заступник голови обласної державної адміністрації Іван Мовчан під час урочистостей з нагоди вручення свідоцтв особам, занесеним на обласну Дошку пошани “Праця і звитяга вінничан» та переможцям конкурсу «Людина року», яке відбулось 23 серпня у КЗ «Плеяда».

Раїса Панасюк – голова громадської організації  для молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія», – досі помітно спантеличена, що на сцені назвали її ім’я:

– Я не очікувала, що знову потраплю на Дошку Пошани, – розповідає Раїса, – адже у 2002 році мені вже випадала така честь. А сьогодні я дуже, звичайно, рада, адже ця відзнака є визнанням нашої праці, і не лише моєї, а й всієї організації загалом.

14.08.2012

КАК КОМПЬЮТЕР ИЗМЕНИЛ МОЮ ЖИЗНЬ, И КАК Я НАУЧИЛАСЬ РИСОВАТЬ БЕЗ МЫШКИ




АВТОР ИРИНА ЦВИРЕНКО 
Привет всем! Меня зовут Ирина, мне 23 года. Я мечтала научиться рисовать с самого детства, я пыталась рисовать карандашами, фламастерами, кистью, но, по состоянию здоровья, я не могла ничего делать. У меня тяжелая форма ДЦП,(Детский Церебральный паралич) я не могу ходить, не могу себя обслуживать.

 Когда у моего брата появился компьютер, я пробовала печатать, но из-за моих непроизвольных движений все, в том числе и я, боялись что я могу что-то сломать. Мы с братом "дрались" за комп, хотя я не могла играть в игры, мне помогали мама, брат или бабушка. В 2008 году на мое 20-ти летие мне подарили ноутбук! Я очень долго мечтала о своем, личном компьютере, очень хотела играть в игры сама и общаться по интернету, но я понимала что ноутбук стоит дорого, поэтому просила подарить мне хотя бы сентезатор для начала. Я не поверила своим глазам, когда утром, на мое день рождение получила подарок. Моя первая фраза была: "А он настоящий???". Компьютер был самый простой, но он принес мне столько радости и счастья! Я очень долго к ниму привыкала, училась управлять мышкой, у меня плохо получалась, я печатала по две строчки в день а после этого рука болела сильно и сама страшно уставала, но продолжала...

 Управлять мышкой я так и не научилась, к сожалению. Я двигаю курсор с помощью специального блока на клавиатуре. У моего старого ноутбука такого блока нет, нам пришлось купить отдельную клавиатуру. Кнечно этот блог лишь частично заменяет мышку, и когда стистема "глючит", мне приходится часто перезагружать комп, так как блог начинает работать не правильно.

 Научилась рисовать я не сразу, сначала рисовала точками в Paint, я не умела рисовать линии, но мне помогли, мне подсказали. Мои рисунки конечно же не идеальны, я только учусь правильно рисовать. Не так давно я начала делать видео и выкладывать их на ютуб. Видео о том, как я рисую на компьютере без мышки. Не знаю будут ли они интересны и полезны кому-то, очень надеюсь что будут, потому что я делюсь моим опытом. Многие не верят что я рисую без мышки, это из-за скорости моих видео. Мне просто приходится сильно ускорять мои ролики, рисую я медленно, на одну картинку может уйти от 2 дней до месяца, плюс обработка видео и тд.

Я все время в поиске новых программ для рисования и анимации, пока я не нашла ничего лучше чем Paint.NET я его просто обожаю, анимации я делала другой программой, я как-нибудь сделаю видео об этом. Это очеь трудно, но при огромном желании, при поддержке близких и при вере в себя все возможно! Компьютер и интернет изменили мою жизнь!

 Для людей. прикованных к инвалидному креслу, или для тех кто стесняется своей болезни компьютер открывает возможности для творчества, или изучения иностранных языков и многое другое, а интернет открывает целый мир, пусть виртуальный, но это - самостоятельность, это независимость от других, я сейчас имею ввиду чувство наслаждения, кайфа, удовольствия и удовлетворения от того, что ты сама нажала на кнопку, сама нарисовала, напечатала что-то, от того, что хоть в чем-то ты не зависима. Это дает силы для следующего шага в направлении к еще большей независимоти, ведь если ты можешь это, значит сможешь и другое со временем, главное желание и стремление, все будет, но не сразу! Очень важно верить в себя, тогда все получится!!!!!!!!!

10.08.2012

МУЗИКА ЯК ШАНС


Вперше про музичне захоплення Святослава Очеретного я дізналася завдяки фестивалю творчості людей з особливими потребами «Повір у себе». Друзі розповідали , як гра на гітарі хлопця із важким ураженням пальців покорила їхні серця. Згодом ми познайомилися. Зовсім не часто в житті трапляється щаслива нагода зустріти справжнього друга, але мені пощастило. На Славіка дійсно можна покластися в усьому.

Після закінчення школи юнак вступив до вінницького соціально-економічного інституту відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», де він здобув спеціальність фізичного реабілітолога. Пошуки роботи привели його у центр «Промінь», де він допомагає своїм юним підопічним долати рухові бар’єри.

Та коли в Святослава з’являється вільна хвилина, він намагається присвятити її своєму найбільшому захопленню – грі на гітарі. У цьому прагненні його завжди підтримує дружина Алла. Звичайно кожна справа починається із вивчення всіх її деталей. І тому Святослав не жалкує часу на вдосконалення виконання музики.

Та, як кажуть «один в полі не воїн». Мріє він про гурт цілеспрямованих, закоханих у свою справу людей.. Адже разом  легше пройти попри всі труднощі і досягнути бажаного результату.

Створити колектив талановитих, наполегливих музикантів цілком реально. І навіть якщо він не підкорить високих державних сцен, але буде мати своїх вірних слухачів, які завжди будуть раді їхнім новим виступам. А тим , хто побачить виступ групи вперше, отримає приклад старанності, надії і непоборної сили духу.

Якщо склалася так, що Ви маєте хворобу, але не можете  жити без музики, якщо руки самі тягнуться  до гітари, або іншого інструменту – не вагайтеся, зв’яжіться зі Святославом. Свій шанс треба використати, а далі – як Бог дасть
.
Координати: м. Вінниця скайп: Svytoslav Ocheretnyi пошта: Ocheretna@mail.ru


08.08.2012

БОГОСЛУЖІННЯ БЕЗ БАР'ЄРІВ


2012 рік митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Симеон оголосив у єпархії Роком соціального служіння. У Вінниці облаштовується перший храм, призначений для інвалідів. Центр на честь прп. Феодора Острозького для сімей та дітей з обмеженими фізичними можливостями знаходиться по вулиці Соборній, неподалік Центрального мосту. Звичайно, людей з особливими потребами  раді бачити у будь-якому храмі.    Але цей храм перебудовується так, щоби учасниками богослужіння могли бути люди на візках, з ураженнями слуху та зору.
Минулого року на сторінках «Одигітрії» порушувалося питання, що із 36 вінницьких храмів лише три мають спеціальний пандус для інвалідів-візочників. Але у багатьох інших містах України вже служать літургії для людей, що не чують, у храмах є ікони для людей, які не бачать, а про пандуси і ліфти для візочників уже навіть не розповідають, бо вони з’являються повсюдно...