06.06.2018

МОЄ ЗАХОПЛЕННЯ

   Існує думка, що у людини окрім роботи, обов’язків, родини, друзів має бути щось суто своє, близьке серцю, те, що зігріває душу, надихає, підносить над буденністю. Захоплення або ще кажуть - хобі. Дехто прекрасно обходиться в житті без захоплення, а дехто має їх кілька. Хтось часто змінює своє хобі, перебуваючи у вічному пошуку нового. А хтось залишається вірним одному, вдосконалюючи свої уміння або шукаючи забуте, втрачене, невідоме у тому предметі, який його цікавить.


   Хочу розповісти вам про своє захоплення: творчість Юрія Гуляєва.

Грає море зелене,
Тихий день догора.
Дорогими для мене
Стали схили Дніпра,
Де колишуться віти
Закоханих мрій…
Як тебе не любити,
Києве мій!

   Навіть якщо ви не знаєте цього імені, то почувши ніжні вступні акорди до пісні, а потім теплий оксамитовий баритон, одразу зрозумієте, що цей голос знайомий вам з дитинства. Голос Юрія Олександровича Гуляєва, оперного, камерного і естрадного співака, композитора. Його співом у 1960-х – 1980-х рр. захоплювався увесь Союз. Юрій Гуляєв був людиною непростої, а почасти і трагічної долі. Не переповідатиму тут його біографію, при бажанні її легко знайти в Інтернеті. Мова піде про пошуки творчої спадщини, яку Юрій Гуляєв залишив нам.

   Отже мені, як усім, з дитинства була знайома пісня «Як тебе не любити, Києве мій!». У виконанні Юрія Гуляєва мені її хотілося слухати нескінченно. Ще дуже подобались «Журавли» и «Дымилась роща под горою». Він їх співав так прекрасно і проникливо, і в той же час ніби так просто, що доходило до самого серця!

   В дорослому віці я стала більш уважно прислухатися до голосу Юрія Гуляєва, до його неповторного красивого тембру, який заворожував мене все більше. Згодом почала збирати його записи, фото, відео, фільми, публікації про життя і творчість. У мене з’явилися друзі-однодумці. Потім мені захотілося впорядкувати зібраний матеріал і поділитися ним з іншими. На Ютубі я створила канал, де розмістила кілька власних відеокліпів, в яких звучить голос Юрія Гуляєва. Разом з моїм добрим другом Рузалією ми створили два пабліки в соцмережах, де дуже зручно розмістили все, що було знайдено нами про творчість співака. При створенні пабліків моє захоплення отримало новий поштовх.

   Коли ми почали відновлювати дискографію Юрія Гуляєва, то в каталогах фірми «Мелодія» натрапили на кілька платівок з невідомими нам піснями. Цих платівок не було у колекціонерів, ці пісні не перевидавалися на сучасних носіях, їх не було в Інтернеті. І я зрозуміла, що в творчості такого відомого, здавалося б, співака є чимало невідомого. І стало дуже цікаво все це знайти. Почалися пошуки, які тривають і донині, і які, мабуть, не припиняться ніколи. Бо Юрій Гуляєв залишив по собі дуже яскравий слід, який хоч і розпорошився в часі, але не зник.

   Платівки з невідомими піснями я шукаю у колекціонерів і по бібліотеках, іноді купую на OLX. Потім стараюся отримати оцифровку пісні. Найбільше в цій роботі мені допомогли колекціонери, вони охоче оцифрували рідкісні записи зі своїх платівок, спасибі їм велике за це!

   Багато раритетів є на радіо, але отримати їх нелегко. В Інтернеті існує сайт «Старое радио», на якому я знайшла цілий невідомий концерт Юрія Гуляєва. Є чимало рідкісних записів і на Українському радіо, деякі з них мені пощастило почути.

   Цікаві і цінні відомості можна почерпнути із каталогів архівів. Скажімо, в Центральному державному кінофотофоноархіві України імені Г.С. Пшеничного зберігаються кінохроніки та музичні фільми за участю Юрія Гуляєва. Це значить, що ці кадри колись можуть промайнути на телебаченні або в Інтернеті і їх можна буде побачити. Є багато рідкісних записів в російському Держтелерадіофонді. Останнім часом вони багато матеріалів викладають у вільний доступ. На наше прохання опублікували «Бухенвальдский набат» та «Здравствуй, город мой родной!» у виконанні Юрія Гуляєва.

   Часто на пошуки раритету штовхають спогади про Юрія Гуляєва, в яких згадується якась невідома пісня у його виконанні. Наприклад, згадка про той же «Бухенвальдский набат» підштовхнула мене шукати цей запис в Держтелерадіофонді. І він знайшовся!

   Іноді знайти рідкісний матеріал допомагає чиясь помилка і щасливий збіг обставин! Вийшла ось така історія. Один чоловік з кадрів фільму «Гори, моя зоре!» змонтував кліп на пісню «Ображайся на мене, як хочеш». І виклав цей кліп на Ютуб. Через кілька років один радіожурналіст підготував невелику передачу про поета Василя Симоненка, в якій згадав, що пісню «Ображайся…» на вірші поета виконав Юрій Гуляєв, і що звучала вона у фільмі «Гори, моя зоре!». Журналіст не розібрався, що у фільмі ця пісня насправді не звучить, що це просто аматорський кліп, змонтований з кадрів фільму. Я повірила радіожурналісту і сіла переглядати фільм. І уявіть собі, дійсно побачила в ньому молодого, 27-літнього Юрія Гуляєва! У цьому фільмі у нього епізодична роль баяніста, він не співає, а лише підіграє іншим хлопцям, і його немає в титрах. Але його чудово видно, молодого і красивого, із сонячною посмішкою! Чомусь ніде не згадується, що він знімався у цьому фільмі, а це ж напевне його перша роль у кіно. Ось так помилка радіожурналіста допомогла мені зробити маленьке відкриття!

   На пошуки невідомих записів мене іноді підштовхують фото. Колись знайшовся знімок, на якому Юрій Гуляєв бере участь у зйомках передачі «От всей души». Кілька років я шукала цей випуск, аж поки він не з’явився в Інтернеті. Вирізала з нього виступ Юрія Гуляєва і тепер його можуть подивитися всі бажаючі.

   Іноді приємні сюрпризи підносить Ютуб, коли хтось із користувачів викладає рідкісні матеріали. А іноді раритетами радує Держтелерадіофонд, який має свій офіційний канал на Ютубі. Варіантів для пошуків багато і маю надію, що знайдеться ще чимало рідкісного і цікавого.

   Сподіваюся, мені вдалося зацікавити вас розповіддю про своє захоплення :) І можливо ви теж захочете послухати Юрія Гуляєва. Дякую за увагу!

Канал на Ютубі: https://www.youtube.com/channel/UCGkE6v8RLFLvcCghXU-vmSA?view_as=subscriber