КЛІПОВЕ МИСЛЕННЯ

Досягнення науково-технічного прогресу призвели до нових засобів передачі повідомлень. На зміну вербальним засобам (книги, газети, журнали) прийшли аудіовізуальні (радіо, телебачення, а згодом і Інтернет). Ці два засоби подають інформацію різноманітними способами. У книжках кожна наступна глава підпорядкована головній думці всього твору, стає логічним продовженням попередньої глави і вихідним пунктом наступної. Телебачення і Інтернет пропонують користувачу аудіовізуальну інформацію, іноді розведену невеликими уривками тексту.

Англійське слово clip у перекладі на українську має наступні значення: «уривок», «фрагмент тексту», «вирізка з газети». Кліпи дуже ефективно засовуються у рекламі. Завдяки ним можна легко маніпулювати увагою глядача, направляючи її у потрібний напрямок. Кожен кадр такого рекламного ролика сприймається миттєво і піддає  глядача чуттєвому і психологічному впливу. Інформація подається з такою швидкістю, яка впливає на підсвідомість, долаючи бар’єр  змістовного сприйняття.

Сьогоднішній тип цивілізації скоріш за все можна назвати емоційною цивілізацією. Створені  кліповим мисленням образи оцінюються не з раціональної і логічної, а з чуттєвої позиції в термінах «подобається / не подобається». Іншими словами це спостереження замість роздумів. Людина не в змозі осмислити інформаційний простір і тому фокусує окремі події, при цьому не задумуючись про їх сутність і зміст. Носії кліпового мислення не потребують ( а можливо і не здатні) до критичної оцінки всього,що відбувається.

Недивно, що частіше за все кліповим мисленням наділені представники молодого покоління – школярі і студенти. Вчителі зазначають, що у школярів падає інтерес до навчання, пошуку і формуванню логічних зв’язків, відпадає необхідність самореалізації. Більшість учнів не здатні до серйозної пізнавальної праці. Їм все важче читати і «зкліпувати» великі літературні твори, багато не мажуть впоратись із написанням переказів, тому, що просто не можуть зрозуміти структуру оповідання і виділити основну думку.   

Соціальні мережі – це потужна база для спілкування людей із особливими потребами. Нерідко вони стають єдиним засобом зв’язку з оточуючим світом. Та саме тут є велика небезпека стати заручником кліпового мислення. Адже так мало тут можна знайти вдумливих коментарів, і змістовних, логічно побудованих повідомлень. Здебільшого тут популярні тільки короткі уривки висловів. Скорочуються навіть слова.

Існує така думка: щоб стати частиною суспільства, потрібно йти в ногу із ним. Але бодай не на кожному зібранні і форумі людей з інвалідністю лунає фраза: для успішної інтеграції в суспільство ми повинні бути на голову вище за наших колег і друзів. Тож не ставаймо заручниками поверхневого кліпового мислення.