Традиційно до цієї дати проводяться семінари і
круглі столи, де обговорюються актуальні питання людей з інвалідністю. Також
проводяться різноманітні розважальні заходи –концентри, вистави, екскурсії. За
столиками кав’ярень у цей день можна більше спостерігати компаній людей з
інвалідністю.
Але що цей день може означати для нас – простих
українців, які, не зважаючи на досить молодий вік, мають пенсійне посвідчення?
Для тих, хто прагне успіху і зрозуміння?
По-перше – це чудова нагода заявити про себе, про
свої проблеми, турботи, переживання. Висловити те, що болить, шо не дає спокою.
Психологи кажуть: для того, щоб подолати проблему, треба визнати її, а ще краще
– висловити. Але самих нарікань і скаржень мало.
Одним із основних принципів успішної взаємодії із
владою є гасло – не робіть нічого для нас без нас. Але як влада може нас
почути? Тільки у конструктивному діалозі. І хоча здається, що між нами прірва –
завжди можна зайти шляхи її подолання. Дата трете грудня – чудова нагода для
таких діалогів.
А ще людині з інвалідністю дуже хочеться зайняти
своє гідне місце у суспільстві. В усі часи це було дуже важко. Впродовж довгого
часу суспільство не тільки не визнавало прав людей з інвалідністю, але й
ігнорувало їх. І тільки наполеглива праця і позитивний досвід спілкування
змусили громади змінити свою думку. У день захисту інвалідів варто задати собі
питання: а що я зробив, для того, щоб бути почутим і сприйнятим? Чи зробив
достатньо кроків для плідного спілкування?
І якщо у цей день ви зберетесь дружньою компанією
в улюбленому кафе, варто подумати про свої плани і мрії. Можливо вони цілком
здійсненні, варто тільки вповні
використати свої можливості. Поділитися тим, що так щедро дав Вам
Господь.
Немає коментарів:
Дописати коментар