ЖЕРОМ ЛЕЖЕН

Що відрізняє справжню людину? До кого притягує найбільше? З ким є бажання зустрічатися знов і знов? У сучасному світі велику цінність мають гроші, соціальне становище, влада. Здавалось би для тих, кому цього не бракує, відкриті всі двері. Але людина створена для чогось більшого. І як би не притягували висока посада і матеріальне забезпечення, завжди хочеться, справжніх відносин, вірності, розуміння.

Але є особливі люди – ті, хто маючи успіх, досягнення, визнання, зумів зберегти людяність, сумління і силу волі. Прикладом є французький лікар-педіатр, активний противник абортів, генетик, який зробив ряд великих відкриттів у області аномалій хромосом Жером Лежен.

Своєю майбутньою професією Жером обрав медицину. Йому небайдужі людські страждання і болі. Та найбільше торкали його страждання дітей, зокрема розумово відсталих. Він часто задумувався над їх долею, над причиною цієї хвороби. Йому хотілось зрозуміти, чому народжуються неповносправні діти. Він вступає у медичне товариство генетиків, а основним направленням обирає педіатрію.  Згодом стає асистентом професора Турпина.

У своїй професійній діяльності особливу увагу приділяє маленьким пацієнтам із «монгольськими» обличчями. Адже вважає їх та їхніх батьків найбільш покинутими і незахищеними. Лікар розпочинає боротьбу за їх гідне життя. Він консультує, спостерігає за фізичним і психологічнім станом, дає поради, підтримує.

А водночас на генетичному рівні провадить наукові дослідження цієї хвороби. На той час генетики в сучасному розумінні ще не існувало, але вже було відомо, що людина має 46 хромосом, а людиноподібна мавпа - 48. Жером Лежен припустив, що «монголізм» є наслідком генетичного порушення. За допомогою старенького мікроскопа він робить своє відкриття. Йому передувало вивчення каріотипу пацієнтів, яке він здійснював спільно зі своєю колегою Мартою Готьє, яка заволоділа в США технікою вирізання хромосом. 

Завдяки цьому методу він зробив висновок, що всі «монголоїди» мають загальну генетичну характеристику – потрійність  21-ї хромосоми.

З 1965 року Жером Лежен керує відділом генетики лікарні «Necker» в Парижі для дітей з вадами розвитку. З 1968 року він є директором Інституту прогенезу. Крім трисомії-21 він вперше описує випадки транслокации хромосом DG і DD (1960), синдром котячого крику (cri du chat), синдром часткової делеції довгого плеча 18-ї пари (1966). У співавторстві зі своїми учнями Лежен описав хромосомні хвороби людини, зумовлені різними формами трисомії хромосом пар 4, 8, 9. Фундаментальні дослідження Лежена відкрили двері генетики для нового покоління дослідників.

Незважаючи на звання вченого світового рівня, заможним Жером не був. На роботу він діставався на велосипеді. Його будинок був простим і охайним. У ньому лунали дзвінкі голоси дітей. Це був найбільший скарб професора.

У другій половині двадцятого сторіччя більшість  розвинутих країн видали закони про легалізацію абортів. До того ж завдяки аналізам стало можливим виявити синдром Дауна в дитини ще в утробі матері. Громадяни раділи новим можливостям. Але позиція Лежена була чіткою: життя це дар і ніхто не повинен його забирати. Людина, навіть на ранніх стадіях  розвитку, має право на  життя, яку б патологію в неї не виявили

.  

Від вченого всі чекали зовсім іншого. Його думок, його палких висловів щодо гідності, милосердя, любові  йому не пробачили. Лежен виступає по телебаченню, пише статті, спирається на досвід своїх пацієнтів і їх батьків. Все марно. Фінансування, що давало можливість дослідницькій праці припиняють, офіс, яким він керував, переходить до інших людей, в установі, де він працює звичайним лікарем, йому часто приписують серйозні адміністративні порушення. Він не може платити дослідницькій групі.

Жером шукає можливості продовжувати свої досліди. Шукає підтримки за кордоном. Та у багатьох країнах вже дозволено робити аборти, і мало хто зацікавлений у підтримці неповносправних. Професор діє, як може.  Він засновує товариства допомоги майбутнім матерям, які потрапили у важкі обставини.

У 1993 році отримує пропозицію від Папи Йоана Павла ІІ очолити Папську академію на захист життя. На той час Лежен є смертельно хворим. Але він все ж продовжує здійснювати досліди і консультувати хворих.

Помирає у Пасхальну неділю 1994 року. Це є знак. Він завжди захищав життя. І перейшов від смерті до життя.