СОНЯ ШАТАЛОВА

Коли бачимо людину, чия поведінка дивна і незрозуміла, одразу хочемо відвернутися, відійти, забути. Свої вчинки виправдовуємо безпекою, здоровим глуздом, обачністю. І як же рідко намагаємось почути і зрозуміти людину.

Соні Шаталовій лікарі ставили глибоку розумову відсталість в наслідок аутизму. Такою вона насправді виглядала. Адже у сім років зовсім ні на що не реагувала.  Жила немов за нездоланною стіною свого світу, день у день повторюючи монотонні рухи.

Світ, в якому живуть люди з аутизмом, відрізняється від звичайного. Ці люди все сприймають інакше – не як цілу картину, а як окремі епізоди. Соня не розмовляє. І до семи років лише окремими звуками намагалась виразити свої відчуття.   

У сім років, коли до її рук потрапила ручка, дівчинка почала писати. Ніхто не вчив її, і лікарі не вірили, що пише саме вона. Адже в такий спосіб вона може контактувати. Батьки були вражені, адже думки, які висловлювала  дівчина, були глибокі і оригінальні, а її мудрість викликала подив і ставила багато питань 

Батьки бачили можливості Соні і мріяли про те, щоб донька навчалась у загальноосвітній школі. Із великим трудом її вдалось записати у найближчу школу. Там із нею займалася дивовижна вчителька. Але потім вона пішла у декрет. І хоча дівчинка дивувала своїми здібностями, займатися із нею ніхто не хотів.

Для того, щоб продовжити навчання, довелося пройти спеціальні комісії, у тому числі психіатричні. У здібності Соні не вірили. Для того щоб писати, мамі було потрібно легенько підтримувати її руку. Це і викликало сумнів у лікарів. Всі думали, що мати пише за неї. Це глибоко вразило дівчину. Почалася депресія. Але бажання вчитись було велике. Справляючись із душевними ранами, долаючи недугу, Соня йшла вперед, до мети.  І знов змогла писати. Після цілковитого відчуження вона описала свої почуття так:

Я – не немая! Я – говорю!

Без звука, но тоже словами.

На пашне взойдут и увидят зарю

Стихи, будто поле с цветами.

«У Соні дуже сильний характер. Колосальна сила волі, але не в нашому розумінні – каже її мати Для неї якісь прості для нас речі - як в космос злітати. Величезне зусилля їй потрібно. Але якщо їй треба зробити якусь внутрішню роботу, щоб просунутися вперед, вона це робить. Її духовна робота не припиняється ніколи»

Вона пише вірші і афоризми. Успішно закінчила загальноосвітню школу. І хоча майбутнє таких людей сумне, сьогодні досягнення Соні дивують увесь світ.

АФОРИЗМИ СОНІ

АЗАРТ – такое увлечение, когда ничем другим заниматься, невозможно, пока силы есть. 8 лет

БАБОЧКА – главная примета летнего счастья. 8 лет

ВЕТЕР – воздух, который не любит покоя. 8 лет

ГРЕХ – короста на душе, отделяющая человека от Бога. Мысль или действие против образа Божия в себе. 9 лет

ДЕТСТВО – восход судьбы в человеческой жизни. 10 лет

ДУША – это пустота в человеке, которую он заполняет Богом или Сатаной. 8 лет

ЖИЗНЬ – дуновение щедрости Божией на сотворённую Им природу. 8 лет

ЗНАКОМСТВО – встреча разных пониманий мира, или даже разных миров. 8 лет

КНИГА – вещь, в которой можно сохранить знания и чувства людей во времени. Способ разговора с многими людьми сквозь время. 8 лет

МАСКА – лицо одного выражения. 10 лет

МУДРОСТЬ – мера между «мало» и «много». 10 лет

МУЗЫКА – песня Бога в восприятии человека, гармоничное сочетание звуков и эмоций

МЫСЛЬ – самая мощная после любви сила в мире. Смелость ума оформлять словами образы. То, что отличает мир от хаоса. 8 лет