Професійна діяльність – одна із базових потреб сучасної людини. Насамперед вона пов’язана із фінансовою незалежністю і прагненням забезпечити гідне існування собі і своїм близьким. А ще із розвитком, особистою самореалізацією і досягненням мети.
Всі ці почуття і прагнення притаманні людям з інвалідністю. Незалежно від форми і ступеню захворювання всі хочуть стабільного матеріального і соціального стану. Реалізуючи свої можливості і навички, можна підвищити свої знання, стати більш компетентним у обраній справі, а також зарекомендувати себе у якості професійно-компетентного працівника і надійної особистості.
Умови пошуку, а також можливості працевлаштування людей з інвалідністю вивчає і встановлює Медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров'я України (МСЕК) – єдина державна інституція, що встановлює правовий статус фізичних і/або розумових розладів особи. Команда фахівців окреслює розумові, фізичні і психологічні можливості людини з інвалідністю і надає трудові рекомендації.
Добре, коли така програма розробляється у тісній співпраці із самою людиною з інвалідністю
, або її посередником, якому вона довіряє. Адже від того, наскільки вірогідними будуть рекомендації, залежить не тільки працевлаштування, а й можливість подальшої успішної особистої діяльності у будь-якій сфері. Варто вірно визнати всі можливості і обмеження людини. Якщо немає можливості висловитися щодо стану здоров’я, варто заздалегідь потурбуватися про супровід. Це має бути людина, якій Ви довіряєте.Як би суворо це не звучало, але при оформленні ІПР, комісія у першу чергу дивиться на обмеження. Можна звичайно, зіштовхнутись із упередженим ставленням, але у більшості випадків до МСЕК входять досвідчені фахівці. Їх мета – дати об’єктивну оцінку стану здоров’я пацієнта. Тому варто правдиво окреслити стан свого здоров’я, сказати про реальні складнощі, визнати існуючу обмеженість. Сучасні підходи до вирішення існуючих фізичних і психологічних проблем дають можливість професійної самореалізації особам із різними порушеннями.
Також враховується здатність до пересування. Природним є те, що людині із такими проблемами краще обирати фах, де б обмеження щодо пересування не заважало виконанню професійних обов’язків. Варто зазначити, що здатність до пересування це – здатність самостійно пересуватись у просторі, долати перепони, зберігати рівновагу тіла в рамках виконуваної побутової, суспільної, професійної діяльності. І коли дійсно цю проблему вирішити неможливо – варто її прийняти і чесно зізнатись перед членами МСЕК. Професій, де б це захворювання не становило перешкод, достатньо. Та якщо попри вади опорно-рухового апарату, ви знайшли дієвий спосіб для пересування – доцільно сказати і це. Тоді програма реабілітації буде відповідати вашим можливостям і потребам.
Не менш важливою умовою успішного працевлаштування є можливість спілкування. Це здатність висловити свої думки, зауваження, пропозиції. А ще здатність встановлювати контакти між людьми шляхом сприйняття, переробки та передачі інформації. Можу сказати із власного досвіду, що обмеженість у спілкуванні дуже відображається на всіх аспектах життя. Це – дійсно велика перешкода на шляху до професії. Подолати її можливо, але для цього потрібно багато зусиль , вмінь і навичок. Людям, яким з певних причин тяжко спілкуватися, не слід пропонувати роботу, пов'язану з постійним спілкуванням. І ще: чи буде працівник частиною команди чи обмежиться тільки виконанням завдань, залежіть тільки від самої людини. Вибір, а також способи втілити свої ідеї і задовольнити потреби у спілкування та самореалізації є завжди. Нехай не так, як у більшості випадків, але проявити себе, як надійного професійного партнера і друга може кожний.
При реалізації заходів, спрямованих на підвищення конкурентоспроможності молодих людей з інвалідністю на ринку праці, необхідно формувати в них вміння та навички подолання соціальної ізоляції, налагодження контактів з оточенням. Зважаючи на недостатній соціальний досвід у частини цих молодих людей, треба навчати їх знаходити своє місце у колективі, вести діалог, аналізувати вчинки інших людей та відповідно до конкретної ситуації будувати власну поведінку. В процесі профконсультаційних бесід, тренінгів, семінарів, інших заходів спеціалісти центрів зайнятості мають допомогти формуванню і зміцненню у молодих осіб з інвалідністю комунікативних навичок вміння долати стереотипи, опановувати знання медичних, соціальнопсихологічних та юридичних аспектів їх власного стану та статусу розвивати навички впевненої поведінки.
Протягом січня-листопада 2020 року у службі зайнятості Вінницької області послуги отримували 2718 безробітних осіб з інвалідністю, з яких 562 знайшли підходящу роботу.
«Люди з інвалідністю потребують додаткового соціального захисту і створення таких умов життя, щоб успішно інтегруватися у суспільство. Службою зайнятості приділяється особлива увага та допомога у вирішенні проблем зайнятості та працевлаштування людей з інвалідністю. «Щоб забезпечити конкурентоспроможність осіб з інвалідністю на ринку праці, наші фахівці здійснюють індивідуальний супровід таких осіб, підбір роботи », - зазначає директор Вінницького обласного центру зайнятості Галина Скоковська.
Немає коментарів:
Дописати коментар