Протягом вересня–грудня 2021 року
Громадська організація Вінницька міська організація соціального розвитку та
становлення окремих малозахищених категорій молоді «Паросток», за підтримки
Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, реалізовувала проєкт Розвивайся.
Дій. Впливай!». В рамках проєкту було створено «Всеукраїнську онлайн академію»,
яка підвищує рівень громадянської свідомості, сприяє самореалізації та
соціальній інтеграції студентів з інвалідністю закладів вищої освіти та учнів
закладів професійної (професійно-технічної) освіти України, а також забезпечує включення
їх в повноцінне та активне життя в громадах. Під час роботи онлайн-академії
доводилось долати уставлені міфи та стереотипи, які існують в суспільства щодо
молодих людей з інвалідністю, про які ми розповімо нижче.
Міф №1 - Молоді люди з інвалідністю не здатні самостійно приймати рішення.
В суспільстві має місце стереотип, що люди з інвалідністю не здатні самостійно приймати рішення, тому вони повинні знаходитись під опікою батьків, родичів або соціальних працівників. Але насправді це не так. Майже будь-яка людина здатна критично мислити, адекватно сприймати інформацію та робити правильні висновки, які спонукають її до прийняття правильних рішень. Що ж таке критичне мислення? Це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності/цінності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі. Саме тому «Всеукраїнська онлайн академія усвідомленого громадянина» для студентів з інвалідністю ЗВО та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти», розробила модуль з розвитку критичного мислення, на якому можна навчитись:
ü аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких
джерел;
ü бачити проблеми, ставити запитання;
ü висувати гіпотези та оцінювати альтернативи;
ü робити свідомий вибір, приймати рішення та обґрунтовувати його.
Міф №2 - Усі молоді люди з інвалідністю є пасивними у власних громадах.
В суспільстві має місце думка, що будь-яка людина з інвалідністю є пасивною щодо подій, змін та розвитку власної громади. Багато хто впевнений, що інтереси людини з інвалідністю обмежені лише отриманням соціальної допомоги, пенсії, волонтерським доглядом тощо. Але це не так. Будь-яка людина – істота соціальна, яка розкриває свої сутнісні риси саме в колективі, у процесі спілкування, тому звісно, що вона не є байдужою до того, що відбувається за межами її квартири, вулиці, міста чи району. Тим не менш багато людей з інвалідністю не можуть пропонувати власні ідеї, пропозиції щодо покращення розвитку громад через те, що відчувають страх непорозуміння чи навіть осуду з боку оточуючих, гадають що до їхніх думок не будуть прислухатись. Тому ці молоді люди мають потребу отримати громадянську освіту належного рівня. Громадянська освіта - це процес формування навичок, знань і цінностей, який сприяє активній і відповідальній участі в суспільному житті. Людина, яка має базові знання з громадянської освіти, може і вміє керувати своїм життям, впливати на життя громади і брати участь в ухваленні рішень, у неї є бажання, можливості і компетентність реалізовувати себе в якості повноправного члена суспільства.
Тому «Всеукраїнська онлайн академія усвідомленого громадянина» для студентів з інвалідністю ЗВО та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти», розробила модуль з громадянської освіти, на якому слухачі дізнаються, як:
ü стати активним учасником/учасницею
організацій і спілок
ü організовувати громадські ініціативи, щоб допомагати тим, хто потребує
підтримки.
ü створюються та працюють громадські організації
ü розробляти стратегії для вирішення суспільних завдань
Міф №3 - Молоді люди з інвалідністю не займаються волонтерством.
Багато хто впевнений в тому, що люди з інвалідністю, це лише ті, хто потребує волонтерської допомоги й які здатні лише брати щось від оточуючих, нічого не надаючи взамін. Така думка є помилковою. Багато людей з інвалідністю є успішними волонтерами, які завдяки тому, що займаються допомогою іншим, змогли кардинально змінити й власне життя. Вони хочуть бути корисними власним родинам, оточуючим, країні.
Наприклад, Юлія Ресенчук, дівчина з інвалідністю, яка пересувається на інвалідному візку, є успішною бізнес-леді, а також вона займається соціальними проєктами з волонтерства, очолює благодійний фонд, організовує тренінги по формуванню толерантного відношення до людей з інвалідністю. Або Тетяна Фурманова, голова ГО «Ти особливий» організовує волонтерські заходи для людей з інвалідністю. Також Ірина Саранча, голова ВМГО «Паросток» вже 22 років успішно займається покращенням якості життя людей з інвалідністю.
«Всеукраїнська онлайн академія усвідомленого громадянина» для студентів з інвалідністю ЗВО та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти», розробила модуль з волонтерства, на якому слухачі дізнаються:
·
які є організації та
волонтерські рухи
·
як обрати сферу своїх
інтересів та про потреби інших в цій сфері
·
як визначитись що
робити та який волонтерський досвід
мають інші люди з інвалідністю
·
як оцінити власні
наявні/потенційні ресурси.
Міф №4 -
Молоді люди з інвалідністю не здатні успішно навчатись у закладах ЗВО
Цей стереотип, хоча й майже відійшов в минуле, завдяки зміні ставлення до інвалідності з «радянської» медичної моделі на сучасну соціальну, все ще зустрічається в суспільстві. Насправді люди з інвалідністю навчаються як мінімум не гірше, а у багатьох випадках навіть краще за своїх однолітків. Існує безліч прикладів талановитих людей з інвалідністю, які не лише успішно здобули освіту, але й зайняли важливе місце в науці. Наприклад, Стівен Вільям Хокінг (англійський фізик-теоретик та популяризатор науки. Професор математики), Джон Форбс Неш (американський математик, новатор у галузі теорії ігор, диференціальних рівнянь та геометрії) та багато інших. Крім науковців, що мають інвалідність, історія знає приклади й успішних політиків, художників, музикантів тощо.
Міф №5 - Студенти з інвалідністю не мають шансів в
конкуренції на ринку праці.
Цей стереотип також тягнеться ще
з «радянського» майбутнього, коли медична модель інвалідності забезпечувала
лише працевлаштування в спеціальних
виробничих установах майже без шансів
потрапити в колективи зі «звичайними» людьми.
Працевлаштування в тих закладах забезпечувалось виключно наявністю
державного замовлення на їх продукцію. Але зараз молоді люди з інвалідністю
успішно працевлаштовуються в IT-сфері, є успішними лікарями, маркетологами тощо
й опановують безліч потрібних на ринку праці професій.
Завдяки технологіям дистанційної
роботи, які стрімко впроваджуються через пандемію короновірусу, зростає й
кількість відповідних пропозицій, на яких можуть працювати люди з інвалідністю.
На заваді успішного працевлаштування
часто стоїть невпевненість людини у власних силах чи компетенціях, страх
отримати відмову потенційного роботодавця чи відсутність мотивації.
Тому «Всеукраїнська онлайн
академія усвідомленого громадянина» для студентів з інвалідністю ЗВО та учнів закладів професійної
(професійно-технічної) освіти» допомагає слухачам формувати впевненість
собі, покращити мотивацію до професійної
самореалізації, визначити реалістичні цілі.
Міф №6 -
Батьки, соціальні працівники та педагоги краще за студента знають що йому
потрібно для самореалізації.
Існує думка, що члени родини, працівники центрів реабілітації краще знають що й як потрібно робити для успішної реабілітації людей з інвалідністю в цілому та адаптації студентів з інвалідністю зокрема. Це не є правильним. Молода людина повинна першою виступати ініціатором змін у власному просторі та озвучувати конкретні інструменти методики (програми). Тому академія усвідомленого громадянина навчає студентів самостійно формувати та просувати ініціативи, спрямовані на позитивні зміни, не чекаючи поки «хтось інший» вирішить це за них.
Міф №7 - Не
треба вимагати більших можливостей та захисту прав молодих людей з
інвалідністю, аніж вже забезпечує суспільство.
Цей стереотип тягнеться ще з тоталітарних часів, коли вважалось, що людина з інвалідністю має бути вдячною лише за те, що вона отримує базовий (мінімальний0 набір послуг, а про захист прав тоді не йшлося в принципі. Відповідно й досі дехто вважає, що якщо студент має можливість навчатись в принципі, а в майбутньому - працювати на низькооплачуваній некваліфікованій роботі, цього вже більш ніж достатньо. Але в демократичній державі усі люди повинні мати рівні права та можливості, як це визначено деклараціями ООН, яких дотримується й Україна.
Міф №8 - Молода людина з інвалідністю не здатна сама будувати повноцінне особисте життя.
Багато людей вважають, що люди з інвалідністю не здатні створювати нові
знайомства, будувати особисте життя, формувати родину, народжувати та
виховувати дітей. Звісно шо це не так. Про багатьох людей з інвалідністю можна
сказати, що вони реалізовують себе набагато більше, аніж на сто відсотків
здорові люди, в яких немає іскри життя. Академія усвідомленого громадянина дає
можливість для молодих людей позбутись комплексів, що заважають будувати
стосунки, знайомитись з іншими людьми, допомагає повірити в себе. Завдяки
тренінгам з особистісної презентації, люди починають спілкуватись, дізнаватись
одне про одного більше.
Міф №9 -
Молодим людям з інвалідністю не потрібно працювати, у них є пенсія
Цей стереотип пов’язаний з хибним уявленням про те, що молоді люди з інвалідністю отримують пенсію, яка дає можливість забезпечити їх потреби. Тому питання працевлаштування, а отже отримання вищої освіти для них не є вкрай значущим. Але це не так. Пенсія для людей з інвалідністю принципі не може повноцінно забезпечити потреби молодих людей, особливо якщо вони потребують послуг супроводу, догляду, лікувально-реабілітаційних процедур та багато іншого. Якщо молода людина не працює, то ці необхідні витрати лягають на плечі їх родини та близьких, і це в найкращому випадку. Тому для забезпечення належної якості життя, молодій людині з інвалідністю потрібно працювати, щоб оплачувати необхідні соціальні послуги, розвиватись, будувати своє особисте життя. Відповідно базою для перспектив належного працевлаштування є успішне навчання молодих людей в якості студентів та їх активна громадянська позиція.
Міф №10 - Молоді люди з інвалідністю можуть бути лише членами громадських організацій осіб з інвалідністю
Іноді доводиться чути думку, що молоді люди з інвалідністю в принципі не можуть бути членами молодіжних громадських організацій, тому для них прийнятні лише ті об’єднання, статутна діяльність яких спрямована в першу чергу на задоволення потреб людей з інвалідністю. Звісно, що це не так. Адже молоді люди з інвалідністю не менш активно та успішно здатні відстоювати громадянські права, привертати увагу до проблем молодіжного лідерства, волонтерства, боротьби з корупцією тощо. Тому стереотип про обмеження активності молоді з інвалідністю межами «вузькоспрямованих» організацій, а тим паче лише традиційних УТОСів та УТОГів є абсолютно неприйнятними. Онлайн-академія ГО «Паросток» допомагає молодим людям з інвалідністю повноцінно інтегруватись практично в будь-які громадські об’єднання, де вони можуть успішно захищати власні права та реалізовувати власні молодіжні ініціативи.
Всеукраїнську онлайн академію створено з метою підвищення рівня громадянської свідомості, сприяння самореалізації та соціальній інтеграції студентів з інвалідністю закладів вищої освіти та учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти України, а також включення їх в повноцінне та активне життя в громадах. Академія діє у рамках реалізації проєкту «Розвивайся. Дій. Впливай!», який реалізується Громадською організацією Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді «Паросток» за підтримки Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за рахунок коштів державного бюджету.
«Всеукраїнська онлайн академія усвідомленого громадянина» запрошує приєднатись до навчання студентів з інвалідністю!
Немає коментарів:
Дописати коментар