АВТОМАТИЗОВАНА БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ІРБІС

Сучасні бібліотеки є універсальними банками інформації, які складаються з багатьох структурних підрозділів . Не розгубитися  у  великій кількості документів завжди допомагали каталоги. Як правило після одержання читацького  квитка користувач прямує саме до каталогів. В свідомості багатьох наших сучасників бібліотека виглядає   як цілий ряд книжковий полиць і ящичків із картками.

Але часи змінюються. Зараз маємо альтернативу картковим каталогам – електронні бази даних. Найпопулярнішою серед них є програма ІРБІС. Використання програми сприяє якісному та швидкому задоволенню потреб відвідувачів бібліотеки. Дружній інтерфейс, розрахований на користувача, що не володіє ніякими спеціальними знаннями;

СОЦІАЛЬНІ МАЙСТЕРНІ ДЛЯ НЕПОВНОСПРАВНИХ

19 вересня в селі Дорожньому, що на Вінниччині, відкрито нову сторінку в направленні соціального захисту людей із такими важкими захворюваннями  як синдром Дауна, ДЦП  тощо. В Україні запрацювали соціальні майстерні для неповносправних.

Турбуючись про таку категорію людей, в Україні створено ряд допоміжних навчальних закладів. Закінчивши їх, людина, зазвичай, потрапляє до реабілітаційних центрів, де її подальшим розвитком займаються кваліфіковані фахівці. Однак термін перебування тут обмежений. Тож для того, щоб не переривати зв’язок із суспільством, був потрібен новий крок на шляху інтеграції.

У  2012 році на обласній сесії ідея започаткування подібного закладу була підтримана депутатами різних партій. Соціальні майстерні для неповносправних створено завдяки зусиллям членів громадської організації «Відкриті серця» - батьками молодих людей з інвалідністю. Зі свого боку влада, а також небайдужі громадяни систематично надають необхідну допомогу у створенні комфортних умов для роботи цілеспрямованих майстрів.

Гостям свята було надано можливість оглянути майстерні. В минулому це приміщення належало місцевій початковій школі. Будівля відповідає всім вимогам безбар’єрності

. 

В урочистому відкритті майстерень брали участь заступник голови облдержадміністрації Любов Спірідонова та заступник голови обласної Ради Юрій Медведєв. Господарі свята висловили свою вдячність спонсорам, а також всім, хто підтримував це починання.

ТРАВА, ЩО ПРОБИЛА АСФАЛЬТ

Московське товариство  Астрель у 2011 році видало автобіографічну книжку Тамари Черемнової «Трава, що пробила асфальт»

Історія життя людини, сила духу і волі, що не дозволили їй зламатися перед обставинами долі. Автобіографічна повість, яка не залишить байдужими читачів, а можливо підштовхне до більш рішучих змін у своєму житті. Адже будь-які неприємності можна пережити з гідністю, що і довела Тамара Черемнов. Хвороба, яка не залишає можливості вільного пересування, зрада батьків, жахи дитячого будинку і інтернату, і все це тільки частина життєвого шляху автора. Прочитавши книгу, озирніться, і побачите, скільки людей з діагнозом ДЦП. Саме постійний біль і брак простих життєвих радостей  змушують їх боротися за своє майбутнє в світі здорових людей. Повірте, Тамара Черемнова не просто написала автобіографію, вона описала реальність того, що може статися з людиною, яка повністю залежить від допомоги інших. Повноцінним членом суспільства  людину роблять не його фізичні здібності, а досягнення і вчинки. Сказати, що Тамара Черемнова досягла успіху, значить, нічого не сказати. Наполеглива робота над собою, для досягнення мрії, крізь постійні перешкоди, таке не під силу буває навіть здоровим людям. Завдяки таким, як Тамара Черемнова, багато людей знаходять віру в себе і свої сили, починають жити повноцінним життям, творити і радіти своїми результатами!

ЛЮДИНА РОКУ

«Україна починається з кожного з нас, з нашого серця, з нашої душі, з нашої праці. Сила держави - в її людях, цілеспрямованих, талановитих, мудрих, і ми повинні пам'ятати про це кожен день, кожну годину.

 І сьогодні ми продовжуємо літопис трудової звитяги нашого краю. Назва цього монументу праці – Дошка пошани. Вона говорить сама за себе – тільки своїми добрими справами і вчинками людина заслуговує на повагу», – зазначив перший заступник голови обласної державної адміністрації Іван Мовчан під час урочистостей з нагоди вручення свідоцтв особам, занесеним на обласну Дошку пошани “Праця і звитяга вінничан» та переможцям конкурсу «Людина року», яке відбулось 23 серпня у КЗ «Плеяда».

Раїса Панасюк – голова громадської організації  для молоді з обмеженими фізичними можливостями «Гармонія», – досі помітно спантеличена, що на сцені назвали її ім’я:

– Я не очікувала, що знову потраплю на Дошку Пошани, – розповідає Раїса, – адже у 2002 році мені вже випадала така честь. А сьогодні я дуже, звичайно, рада, адже ця відзнака є визнанням нашої праці, і не лише моєї, а й всієї організації загалом.

КАК КОМПЬЮТЕР ИЗМЕНИЛ МОЮ ЖИЗНЬ, И КАК Я НАУЧИЛАСЬ РИСОВАТЬ БЕЗ МЫШКИ

АВТОР ИРИНА ЦВИРЕНКО 
Привет всем! Меня зовут Ирина, мне 23 года. Я мечтала научиться рисовать с самого детства, я пыталась рисовать карандашами, фламастерами, кистью, но, по состоянию здоровья, я не могла ничего делать. У меня тяжелая форма ДЦП,(Детский Церебральный паралич) я не могу ходить, не могу себя обслуживать.

 Когда у моего брата появился компьютер, я пробовала печатать, но из-за моих непроизвольных движений все, в том числе и я, боялись что я могу что-то сломать. Мы с братом "дрались" за комп, хотя я не могла играть в игры, мне помогали мама, брат или бабушка. В 2008 году на мое 20-ти летие мне подарили ноутбук! Я очень долго мечтала о своем, личном компьютере, очень хотела играть в игры сама и общаться по интернету, но я понимала что ноутбук стоит дорого, поэтому просила подарить мне хотя бы сентезатор для начала. Я не поверила своим глазам, когда утром, на мое день рождение получила подарок. Моя первая фраза была: "А он настоящий???". Компьютер был самый простой, но он принес мне столько радости и счастья! Я очень долго к ниму привыкала, училась управлять мышкой, у меня плохо получалась, я печатала по две строчки в день а после этого рука болела сильно и сама страшно уставала, но продолжала...

 Управлять мышкой я так и не научилась, к сожалению. Я двигаю курсор с помощью специального блока на клавиатуре. У моего старого ноутбука такого блока нет, нам пришлось купить отдельную клавиатуру. Кнечно этот блог лишь частично заменяет мышку, и когда стистема "глючит", мне приходится часто перезагружать комп, так как блог начинает работать не правильно.

 Научилась рисовать я не сразу, сначала рисовала точками в Paint, я не умела рисовать линии, но мне помогли, мне подсказали. Мои рисунки конечно же не идеальны, я только учусь правильно рисовать. Не так давно я начала делать видео и выкладывать их на ютуб. Видео о том, как я рисую на компьютере без мышки. Не знаю будут ли они интересны и полезны кому-то, очень надеюсь что будут, потому что я делюсь моим опытом. Многие не верят что я рисую без мышки, это из-за скорости моих видео. Мне просто приходится сильно ускорять мои ролики, рисую я медленно, на одну картинку может уйти от 2 дней до месяца, плюс обработка видео и тд.

Я все время в поиске новых программ для рисования и анимации, пока я не нашла ничего лучше чем Paint.NET я его просто обожаю, анимации я делала другой программой, я как-нибудь сделаю видео об этом. Это очеь трудно, но при огромном желании, при поддержке близких и при вере в себя все возможно! Компьютер и интернет изменили мою жизнь!

 Для людей. прикованных к инвалидному креслу, или для тех кто стесняется своей болезни компьютер открывает возможности для творчества, или изучения иностранных языков и многое другое, а интернет открывает целый мир, пусть виртуальный, но это - самостоятельность, это независимость от других, я сейчас имею ввиду чувство наслаждения, кайфа, удовольствия и удовлетворения от того, что ты сама нажала на кнопку, сама нарисовала, напечатала что-то, от того, что хоть в чем-то ты не зависима. Это дает силы для следующего шага в направлении к еще большей независимоти, ведь если ты можешь это, значит сможешь и другое со временем, главное желание и стремление, все будет, но не сразу! Очень важно верить в себя, тогда все получится!!!!!!!!!

МУЗИКА ЯК ШАНС

Вперше про музичне захоплення Святослава Очеретного я дізналася завдяки фестивалю творчості людей з особливими потребами «Повір у себе». Друзі розповідали , як гра на гітарі хлопця із важким ураженням пальців покорила їхні серця. Згодом ми познайомилися. Зовсім не часто в житті трапляється щаслива нагода зустріти справжнього друга, але мені пощастило. На Славіка дійсно можна покластися в усьому.

Після закінчення школи юнак вступив до вінницького соціально-економічного інституту відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», де він здобув спеціальність фізичного реабілітолога. Пошуки роботи привели його у центр «Промінь», де він допомагає своїм юним підопічним долати рухові бар’єри.

Та коли в Святослава з’являється вільна хвилина, він намагається присвятити її своєму найбільшому захопленню – грі на гітарі. У цьому прагненні його завжди підтримує дружина Алла. Звичайно кожна справа починається із вивчення всіх її деталей. І тому Святослав не жалкує часу на вдосконалення виконання музики.

Та, як кажуть «один в полі не воїн». Мріє він про гурт цілеспрямованих, закоханих у свою справу людей.. Адже разом  легше пройти попри всі труднощі і досягнути бажаного результату.

Створити колектив талановитих, наполегливих музикантів цілком реально. І навіть якщо він не підкорить високих державних сцен, але буде мати своїх вірних слухачів, які завжди будуть раді їхнім новим виступам. А тим , хто побачить виступ групи вперше, отримає приклад старанності, надії і непоборної сили духу.

Якщо склалася так, що Ви маєте хворобу, але не можете  жити без музики, якщо руки самі тягнуться  до гітари, або іншого інструменту – не вагайтеся, зв’яжіться зі Святославом. Свій шанс треба використати, а далі – як Бог дасть

.

Координати: м. Вінниця скайп: Svytoslav Ocheretnyi пошта: Ocheretna@mail.ru

БОГОСЛУЖІННЯ БЕЗ БАР'ЄРІВ

2012 рік митрополит Вінницький і Могилів-Подільський Симеон оголосив у єпархії Роком соціального служіння. У Вінниці облаштовується перший храм, призначений для інвалідів. Центр на честь прп. Феодора Острозького для сімей та дітей з обмеженими фізичними можливостями знаходиться по вулиці Соборній, неподалік Центрального мосту. Звичайно, людей з особливими потребами  раді бачити у будь-якому храмі.    Але цей храм перебудовується так, щоби учасниками богослужіння могли бути люди на візках, з ураженнями слуху та зору.

Минулого року на сторінках «Одигітрії» порушувалося питання, що із 36 вінницьких храмів лише три мають спеціальний пандус для інвалідів-візочників. Але у багатьох інших містах України вже служать літургії для людей, що не чують, у храмах є ікони для людей, які не бачать, а про пандуси і ліфти для візочників уже навіть не розповідають, бо вони з’являються повсюдно...