Це не просто дата в календарі. Не лише державний прапор,
гімн чи святкові заходи.
Це можливість прокинутися у своїй країні й знати: це
наш дім.
А для людей з інвалідністю війна часто створює ще більше
перешкод.
В цей складний час іноді так не вистачає гурту близьких людей, з якими хотілося б поділитися своїми думками, прагненнями. Наш блог має на меті згуртувати особистості, які не зважаючи на труднощі та проблеми, прагнуть вести цікаве і повноцінне життя. Хочемо зібрати якомога більше актуальної корисної інформації, цікавих новин, відкриттів, що покликані внести в життя людей з особливими потребами нові, несподівані можливості
Це не просто дата в календарі. Не лише державний прапор,
гімн чи святкові заходи.
Це можливість прокинутися у своїй країні й знати: це
наш дім.
А для людей з інвалідністю війна часто створює ще більше
перешкод.
Програма табору була насиченою та
АВТОРКА ІРИНА КОЛОСОВА
Друзі мої! Буквально вчора я разом зі своїм другом Віталієм відвідала творчу зустріч відомого вінницького поета та громадського діяча Юрія Прокопенка.
Я знаю Юрія давно. Ми познайомилися ще у далекому 2010 році в християнському таборі. Це дуже добра і сильна духом людина, хороший друг і наставник. У Юрія творча душа — свої вірші він пише серцем.
Юра відкриває свої таланти людям поступово. Я не раз була на його творчих зустрічах, і кожна з них несе в собі заряд чогось особливого й позитивного. На одній із таких зустрічей, коли вийшла сьома книга Юри, його вірші читали відомі актори та літератори не лише з нашої Вінниччини, а й з усієї України.
У червні 2026 року на Вінниччині розпочалося щорічне обстеження об'єктів інфраструктури на відповідність потребам людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Перевірки триватимуть протягом літа і мають допомогти виявити проблемні місця у сфері доступності.
Цифри не кричать. Вони просто стоять поряд — холодні, точні й нестерпні. Шістсот тисяч. Саме на стільці зросла кількість людей з інвалідністю в Україні з початку повномасштабного вторгнення. Зараз їх — 3,4 мільйона. І серед них 231 тисяча дітей.
Кожа з цих цифр — це людина. Хто втратив ногу під обстрілом у власному дворі. Хтось вийшов із підвалу після місяця окупації і вже ніколи не буде таким, як раніше. Хтось народився в умовах, коли вагітна жінка замість пологового будинку мала бомбосховище. Війна не просто вбиває — вона змінює тіло, нервові системи, траєкторії цілого життя.
У громадській
організації «Соціальна Інклюзія» цей день для нас особливо важливий. Ми — одна
з небагатьох організацій в Україні, яка спеціально підтримує та розвиває
проєкти, ініційовані людьми з важкими порушеннями мовлення. До нашої спільноти
також належать люди з іншими важкими фізичними захворюваннями. І ми щодня
доводимо: навіть за найскладніших обставин можна бути активним, впливовим і
голосним.
Ми працюємо, беремо участь у громадському житті Ві
До квітня допомога для ВПО могла виплачуватися протягом
чотирьох шести місячних циклів. Тепер цю межу збільшено до п'яти — тобто
загальний рядок підтримується ще на шість місяців. Для людей, які отримують
допомогу вже тривалий час, це означає, що виплати не припиняються в найближчі
місяці, а продовжуються без необхідності знову доводити статус або шукати інші
джерела свого доходу.
Розмір щомісячної виплати для дитини або особи з інвалідністю становить 3000 гривень — на 1000 гривень більше, ніж для дорослого без особливих потреб, на який призначено 2000 гривень. Допомога нараховується кожному члену сім’ї зі статусом ВПО, внесеного до Єдиної інформаційної бази. Це важливо: якщо в родині кілька осіб мають статус переміщеної особи, кожен отримує виплату окремо.
Це гурт веселих і запальних жінок, які виконують жартівливі
пісні та розповідають гумористичні історії, тим самим прославляючи жінку як
матір і як господиню всього дому. Причому роблять це так майстерно і красиво,
що й чоловікам також було надзвичайно приємно слухати!
Також хочеться відзначити виступ відомого нашого вінницького
співака і композитора Микола Янченко. Його запальні пісні зі справжнім
українським гумором відомі не лише в нашій країні, а й за її межами. Це
народний кум України! Він співав для глядачів під час антракту концерту.
Організація людей з інвалідністю «Соціальна інклюзія» дала
високу оцінку всім артистам, які виступали. Після концерту члени нашої
організації «Соціальна інклюзія» захотіли зробити спільне фото з гуртом
«Лісапетний батальйон» на згадку про цей чудовий концерт! Гурт люб’язно
погодився сфотографуватися з нами!
Організація «Соціальна інклюзія» висловлює щиру подяку всім
учасникам цього заходу! Також дякуємо
нашій помічниці, Людмилі Шевченко, за те, що Вона нам допомагала
Новий стандарт є частиною політики безбар’єрності, яку в Україні активно просувають державні інституції та громадський сектор. Ініціатива пов’язана з національною стратегією створення безбар’єрного простору, яку підтримує Олена Зеленська. У межах цієї стратегії держава працює над тим, щоб доступність стосувалася не лише фізичного середовища, а й культури спілкування.
У змаганнях взяла участь і збірна команда України. Українські спортсмени виступали у кількох зимових видах спорту, зокрема в біатлоні, лижних гонках та гірськолижному спорті. Попри складні умови війни в Україні, команда змогла гідно представити країну на міжнародній арені.
Серед
ключових напрямків — впровадження стандарту безбар’єрної комунікації. Йдеться
про коректну лексику щодо людей з інвалідністю, зрозумілу інформацію на
державних ресурсах та адаптацію офіційних повідомлень. У час війни це особливо
важливо, адже кількість людей з пораненнями та травмами зростає.
Також
обговорювалися інфраструктурні зміни: адаптація укриттів, лікарень, центрів
надання адміністративних послуг. Безбар’єрність поступово стає не декларацією,
а практичним інструментом державної політики.
Для
громадських організацій це сигнал, що тема інклюзії залишається у фокусі уряду.
Проте реальні зміни залежатимуть від того, наскільки рішення Ради будуть
впроваджені на місцях — у містах і громадах, де люди з інвалідністю щодня
стикаються з бар’єрами.
Це не просто творча
робота. Це історія про те, як технології відкривають двері тим, перед ким
роками стояли стіни. Про те, що інвалідність — не кінець амбіцій. І про те, що
мрії не мають терміну придатності.
Я хочу поділитися
цією історією, бо вона — про силу. Про сучасні інструменти. І про людей, які не
здаються.
Ось посилання на
відео https://www.youtube.com/watch?v=uHc8Od2SyoY
Енергетичні удари не лише знижують кількість світла в квартира
На практиці
це означає постійний психологічний тиск. Люди змушені знову і знову доводити
очевидні обмеження здоров’я, навіть якщо вони мають інвалідність роками.
Рішення часто залежать від конкретної комісії, лікарів і трактування медичних
документів. Така ситуація створює відчуття нестабільності та страху, особливо
для тих, хто має складні або рідкісні захворювання.
2026 рік
показав, що проблема не лише у законодавстві, а й у його застосуванні.
Відсутність чітких, зрозумілих і однаково застосовуваних правил призводить до
того, що люди з інвалідністю живуть у постійному очікуванні чергового виклику.
Це серйозно впливає на психічний стан, довіру до держави та відчуття безпеки.
У 2026 році система соціальних виплат для людей з інвалідністю зазнає реальних фінансових змін. Одним із найпомітніших є підвищення пенсії по інвалідності, яке відбулося автоматично з початку року у зв’язку зі зміною прожиткового мінімуму та умовами бюджету-2026. Прожитковий мінімум для непрацездатних осіб та людей з інвалідністю збільшився, що безпосередньо вплинуло на суму пенсій та виплат, які виплачуються щомісяця. Це означає, що навіть ті, хто раніше отримував мінімальні виплати, у 2026 році отримують більше без необхідності додаткових звернень до Пенсійного фонду.
Для людей з
безстроковою інвалідністю ситуація стабільніша, але для тих, хто проходить
повторні огляди, 2026 рік став роком тривоги. Рішення різних експертних команд
часто відрізняються, а критерії оцінювання залишаються нечіткими для самих
людей. Як керівниця ГО, я бачу, що це підриває довіру до реформи.
Я
переконана: без відкритості, пояснень і поваги до людини жодна система
оцінювання не буде працювати. Реформа має бути не лише про нові підходи, а й
про людське ставлення. У 2026 році цього все ще бракує.