Початок весни для багатьох пов’язаний із розквітом і красою. А ще із Міжнародним жіночим святом. Увага направлена на жінок: на їх красу, чуйність і унікальність.
Способів привітати жінок є немало. Приємними є подарунки, гарні слова і побажання. Та не менш цінним - створення таких обставин і умов, де б вони почували себе цінними і реалізованими. Для жінок з інвалідністю це насправді дуже важливо. На сьогодні вони залишаються дуже вразливою і малозахщеною частиною у спільноті громадян.
Права дівчат і жінок із інвалідністю на міжнародному рівні захищені низкою документів. До них відносяться Конвенція про ліквідацію всіх форм
дискримінації щодо жінок (CEDAW), Конвенція про права осіб з інвалідністю (CRPD) та Факультативний протокол до неї, Пекінська декларація та Платформа дій (ПДПД), а також Порядок денний у сфері сталого розвитку до 2030 року.
Коротко розглянемо їх.
Незважаючи на те, що у CEDAW безпосередньо не згадуються жінки та дівчата з інвалідністю, у пункті (а) Загальної рекомендації Комітету з ліквідації дискримінації щодо жінок № 18 зазначається, що жінки з інвалідністю зазнають подвійної дискримінації, та визнається нестача даних про них, а у пункті (b) державам-учасницям пропонується надавати цю інформацію у своїх періодичних доповідях та забезпечити участь жінок і дівчат з інвалідністю у всіх сферах соціального та культурного життя.
У ПДПД визначаються конкретні дії щодо забезпечення розширення прав і можливостей жінок і дівчат з інвалідністю в різних сферах, при цьому врахування потреб осіб з інвалідністю стає частиною загальної діяльності, спрямованої на подолання численних бар’єрів, що перешкоджають розвитку та розширенню прав і можливостей жінок і дівчат.
Конвенція про права осіб з інвалідністю - це перший міжнародний правозахисний
договір, у якому встановлюється пряме зобов’язання щодо усунення комбінованих стереотипів. Цей момент має особливо істотне значення для жінок та дівчат з інвалідністю, чий досвід пережитих дискримінації та порушень прав людини може відрізнятися від досвіду чоловіків та інших жінок через застосування або примусове застосування комбінованих стереотипів.
В Україні рівень захищеності жінок з інвалідністю залишаться на низькому рівні. Це пов’язано із менталітетом суспільства, а також із економічним і соціальним розвитком країни. Проблема також є і у тому, що жінки з інвалідністю є різні. Насамперед це пов’язано із нозологіями і ступенями захворіння. Але не тільки. Різноманітні життєві труднощі і ситуації потребують неоднозначного підходу до кожної конкретної особистості.
Спираючись на зазначені вище правові міжнародні документи, Україна робить вагомі кроки у подоланні дискримінації жінок з інвалідністю. Важливим є не тільки зусилля державних і громадських організацій, але особисте знання і використання їх
Зважаючи на зазначений стан жінок, був розроблений в рамках проекту «CEDAW» посібник «Права людини жінок і дівчат з інвалідністю». Він є у вільному доступі. Всі охочі можуть ознайомитись із ним.
Немає коментарів:
Дописати коментар