Карантинні обмеження, які більш ніж на два
місяці досить радикально змінили наш звичний хід життя, поступово
пом’ягшуються. Вважається, що люди з інвалідністю весь час проводять вдома. Але
це, значною мірою, стереатип. І хоча частина у силу обставин є люди, життя яких
проходить вдома, досить багато із нас провадять активний спосіб життя. Це не
просто, але бажання реалізуватися, дає
сили йти вперед.
І коли карантин послаблено, ми потроху
повертаємось до звичного способу життя. Це не може не радувати. Але виходячи з
дому, зазвичай зіштовхуємося зі старими
проблемами. Однією із них є бар’єри. Для всіх це звичайні сходи, бордюри,
громадські вбиральні, тощо. Для нас – перешкоди.



