До 90-х років минулого століття людина з інвалідністю майже
не згадувалась як частина суспільства. Цю тему вважали некоректною, або
проблемною. Її намагались уникати. В уяві багатьох людей ці люди виглядали, як
вічно хворі, немічні, проблемні, нецікаві.
Ситуація на зовні змінилась. У вишах побільшало студентів із
слабким здоров’ям, почали створюватись спеціальні робочі місця, друкуються
твори авторів з інвалідністю, вхід у сучасні будинки став доступнішим. Та чи
змінився менталітет суспільства?
Нерідко на вулиці людину з інвалідністю обходять десятою
дорогою, батьки неохоче дають згоду, на дружбу своїх дітей із однолітками з
інвалідністю. Такій людині дуже важко налагодити близькі стосунки, її постійно
намагаються вчити, або надмірно опікати. Чому?
Досить вагомий вплив на ментальність мають повідомлення ЗМІ.
І якою б сформованою не була особиста думка людини, факти, події, свідчення накладають
свій відтінок. А висвітлюючи життя людей з інвалідністю, журналісти часто
припускаються грубих помилок.




