24 лютого 2022 року розпочався найтемніший період в історії сучасної України. Повномасштабне вторгнення Росії не лише змінило геополітичну ситуацію, а й докорінно вплинуло на життя кожного українця, особливо людей з інвалідністю. Ця дата стала точкою відліку нових викликів, нової реальності, в якій тисячі людей із фізичними та мовленнєвими порушеннями опинилися в умовах постійної загрози життю, відсутності доступу до медицини, евакуації та боротьби за виживання.
Війна як фактор, що множить бар'єри
До війни люди з інвалідністю вже стикалися з численними труднощами: недоступною інфраструктурою, відсутністю якісної реабілітації, низьким рівнем соціальної інтеграції. Однак війна погіршила ці проблеми у десятки разів. Евакуація стала складним викликом для людей з порушеннями руху, оскільки не всі укриття були доступні для них, а транспортні засоби часто не мали необхідних умов. Багато хто залишився у зонах бойових дій через неможливість виїхати.
Окрім цього, тисячі українців отримали інвалідність через поранення, контузії чи психологічні травми. Війна принесла нові категорії людей з інвалідністю – тих, хто втратив кінцівки, зір, слух або отримав інші тяжкі ураження внаслідок обстрілів та катувань.