Нова модель базується на підходах Всесвітньої організації охорони здоров’я, зокрема на Міжнародній класифікації функціонування (МКФ). Вона враховує не лише медичний діагноз, а й те, як хвороба впливає на повсякденне життя людини.
Що враховується при оцінюванні:
Здатність до самообслуговування. Наприклад, чи може
людина самостійно одягатися, їсти, користуватися туалетом?
Пересування. Чи може людина ходити, пересуватись на візку, користуватися громадським транспортом?
Комунікація та соціальна взаємодія. Чи може вона
спілкуватися, розуміти мову, взаємодіяти з іншими людьми?
Навчання та робота. Чи здатна особа навчатися,
працювати, виконувати побутові завдання?
Як проходить оцінювання?
Направлення. Лікар первинної ланки або спеціаліст
направляє на оцінку функціонування.
Команда. Оцінку проводить мультидисциплінарна команда
лікарів у лікарні.
Заповнення протоколу. Спеціальний цифровий документ
містить опис рівня функціонування в різних сферах життя.
Рішення. На основі цього визначається потреба у
підтримці та встановлюється статус інвалідності (або відмова).
Чому це краще?
Індивідуальний підхід. Оцінюється не хвороба, а
конкретна ситуація людини.
Виключення суб’єктивності. Є чіткі критерії та цифрова
фіксація.
Простота. Рішення приймається в рамках звичайної
лікарні, без потреби «оббивати пороги» МСЕК.
Ця система — не просто зміна формальностей. Це спроба
поставити людину в центр медичної системи
Немає коментарів:
Дописати коментар