Лютий 2026 року став місяцем гучних заяв у міжнародному паралімпійському спорті. Україна оголосила про бойкот церемонії відкриття зимових Паралімпійських ігор у Мілані та Кортіні-д’Ампеццо. Причиною стало рішення International Paralympic Committee допустити спортсменів з Росії та Білорусі до участі в змаганнях. Для українського суспільства це рішення має не лише спортивний, а й глибокий моральний вимір. Під час повномасштабної війни тисячі людей отримали інвалідність внаслідок бойових дій, а паралімпійський спорт став символом сили, витривалості та національної гідності. Тому будь-які компроміси щодо країни-агресора сприймаються як несправедливі. Українські паралімпійці продовжують готуватися до стартів, адже участь у самих змаганнях залишається важливою для підтримки міжнародного авторитету держави. Водночас бойкот церемонії відкриття — це форма дипломатичного протесту, що демонструє принциповість позиції України у питаннях цінностей і прав людини. Ця ситуація вкотре показала, що спорт для людей з інвалідністю — це не лише про медалі. Це простір політики, етики та боротьби за повагу до людської гідності, особливо в умовах війни.

 Лютий 2026 року став місяцем гучних заяв у міжнародному паралімпійському спорті. Україна оголосила про бойкот церемонії відкриття зимових Паралімпійських ігор у Мілані та Кортіні-д’Ампеццо. Причиною стало рішення International Paralympic Committee допустити спортсменів з Росії та Білорусі до участі в змаганнях.

Для українського суспільства це рішення має не лише спортивний, а й глибокий моральний вимір. Під час повномасштабної війни тисячі людей отримали інвалідність внаслідок бойових дій, а паралімпійський спорт став символом сили, витривалості та національної гідності. Тому будь-які компроміси щодо країни-агресора сприймаються як несправедливі.

Українські паралімпійці продовжують готуватися до стартів, адже участь у самих змаганнях залишається важливою для підтримки міжнародного авторитету держави. Водночас бойкот церемонії відкриття — це форма дипломатичного протесту, що демонструє принциповість позиції України у питаннях цінностей і прав людини.

Ця ситуація вкотре показала, що спорт для людей з інвалідністю — це не лише про медалі. Це простір політики, етики та боротьби за повагу до людської гідності, особливо в умовах війни.