Сьогодні, 5 травня, ми відзначаємо день, який народився з сили та солідарності. У 1992 році люди з інвалідністю з 17 країн Європи одночасно вийшли на перший Загальноєвропейський день боротьби за рівні права. Вони сказали: ми не просимо милості — ми вимагаємо рівності.
У громадській
організації «Соціальна Інклюзія» цей день для нас особливо важливий. Ми — одна
з небагатьох організацій в Україні, яка спеціально підтримує та розвиває
проєкти, ініційовані людьми з важкими порушеннями мовлення. До нашої спільноти
також належать люди з іншими важкими фізичними захворюваннями. І ми щодня
доводимо: навіть за найскладніших обставин можна бути активним, впливовим і
голосним.
Ми працюємо, беремо участь у громадському житті Ві
нниці, пишемо статті, проводимо зустрічі, реалізовуємо проєкти. І найголовніше — робимо це **своїми руками і своїми голосами**, навіть коли ці голоси звучать інакше.Сьогодні ми хочемо нагадати:
Право на
доступність — це не привілей, а базове право.
- Право на комунікацію — це не лише про те, щоб
«говорити», а про те, щоб тебе чули.
- Право на участь у прийнятті рішень — це коли люди з
інвалідністю не просто «об’єкти допомоги», а суб’єкти змін.
Ми не хочемо «інклюзії для галочки». Ми хочемо
справжньої рівності — коли пандус є не тому, що «так треба», а тому, що без
нього спільнота неповна. Коли альтернативні способи комунікації (таблички,
піктограми, жестова мова, текст) є нормою, а не винятком.
Дякуємо кожному, хто підтримує нас: колегам, друзям,
партнерам і всім, хто не боїться бачити людину за діагнозом.
Боротьба за права триває щодня. 5 травня — просто
нагода сказати про це голосніше.
Немає коментарів:
Дописати коментар