12.08.11

ХОРЛИ


Надходило таке очікуване літо. Люблю, щоб все було сплановано заздалегідь, тож до своєї відпустки ми із мамою готувались завчасно. Наша знайома працює у приватному туристичному агентстві. Вона розповідала нам про мальовничі курортні місця, про бази відпочинку на узбережжі морів і їх переваги, показувала фотографії. Ми обрали невеличке поселення Хорли, що на Херсонщині.

І ось нарешті ми в дорозі. Залишилося позаду місто із невпинними дощами, дім із купою проблем, попереду нові враження.

Вже після кількох годин їзди відчувається кримський клімат. Тут природа дещо відмінна від звичної мені, подільської. На відміну від соковитого, зеленого бур’яну, земля вкрита висушеною травою, яку я в дитинстві називала «колоски». Іноді трапляються дикі жовті квіти. На жаль, я не знаю, як вони називаються. У вечірньому повітрі чується скрекотання цвіркунчиків. Все це нагадує мені Євпаторію. У дитинстві кожного літа я там подовгу відпочивала і лікувалась. 


За вікном нашого мікроавтобусу пропливають автобани, вогні маленьких населених пунктів і великих міст. Все це навіює приємну втому. Дрімаючи, навіть не помітила, як ми під’їхали до місця призначення.

Хорли – затишне поселення Колончакського району, тихе, віддалене від галасливих міст. Воно розташоване на маленькому півострові Гіркий Кут, омите чорним морем. Тут майже ніколи не зустрічаються машини. У чистому повітрі відчувається ледь помітний запах моря і гіркого полину. Літо тішить відпочиваючих чудовою погодою. Та попри спекотні +30, сонце не пече. Воно ніби пестить своїм промінням.

Курортний куточок має свою цікаву історію. Наприкінці 19 сторіччя баронеса Софія Фальц-Фейн заснувала тут порт, відкрила школу і лікарню. Море в Хорлах ніколи не замерзає, тож порт користувався великою популярністю у ті часи. Зараз це закрите акціонерне товариство. Окрім порту в селищі є багато історичних місць, які пов’язані із життям баронеси: будинок, де вона жила, льох, в якому і тепер зберігаються справжні кримські вина, архітектурні споруди. Пам’ять про видатну жінку живе в серцях мешканців селища. 

Сьогодні Хорли – чудове курортне місце. Але порівняно із Кримом тут дещо менше відпочиваючих. Вздовж узбережжя довгою низкою розташувалися бази відпочинку і вишукані приватні будиночки. Вони причаїлися у тінистому безмежжі кримської флори, і тому тут панує приємна прохолода навіть у спекотний день. Майже біля кожних воріт майорять клумби із барвистими квітами. У повітрі розлився ледь помітний запах щойно скошених трав. Так, це невелике селище являє собою чудове поєднання вишуканих європейських курортів із красою рідного краю.

До послуг туристів незмінні атрибути курортного місця – ринок, безліч кафе, розважальних комплексів, дискоклубів. Домашня кухня і вишукані інтер’єри сприяють приємному відпочинку. Вечорами десь здалеку доносяться танцювальні ритми дискотек, а улюбленими місцями дітей звісно є захоплюючи атракціони, батути, гірки.

Та все ж родзинкою Хорлів, візитною карткою цього краю залишається море, привітне, тепле, безкрає. Світла, майже біла смуга піску зливається із безмежною блакитною безоднею. Воно наче освіжаюча оаза розкинулось посеред степу Хвиль майже не буває, вода здається завмерла. Водночас море приховує в собі могутню стихію природи Своєю свіжістю і цілющою сило воно ладно поділитися із кожним. Мілке дно дозволяє довго йти на глибину, занурюючись у приємну прохолоду. Заходиш у море, і відразу огортає радісне, світле відчуття. Втома зникає. Вона наче розчинилася в світлій воді. Навіть неподалік від берега можна трошки зазирнути у таємничість підводного світу. Піщане біля берега дно потроху заповнюється химерними морськими рослинами. А ще тут багато медуз, малих і великих, різних за формою і кольором. Правда, вони іноді заважають заходити у воду, та кажуть, що їх укус корисний. 

Додому вертались засмаглі, сповнені гарного настрою. Хорли вже позаду, а я досі під враженням цього чудового херсонського краю. Адже у маленькому селищі біля моря своє життя, буденні проблеми виглядають зовсім по іншому. Вони вже не здаються такими великими, на душі спокійно і радісно.

2 коментарі:

  1. Молодець, Лесю! Чудове в тебе вийшло оповідання! Мені дуже сподобалось. Наталя.

    ВідповістиВидалити
  2. Супер-розповідь! Ніби сама там побувала!!!

    ВідповістиВидалити