ДОСТУПНІСТЬ ДО ОБ’ЄКТІВ ЖИТЛОВОГО ТА ГРОМАДСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ПОТРЕБАМИ

В ході підготовки програми  Держкомбуд України звертався за консультаціями до Національної Асамблеї інвалідів України (надалі - НАІУ), під час яких виникла думка про необхідність тіснішої державно-громадської співпраці в цій сфері. Зокрема необхідно, здійснювати архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог щодо забезпечення безперешкодного доступу інвалідів до соціальної інфраструктури, залучаючи до складу комісій з прийняття в експлуатацію об'єктів житлового та громадського призначення представників громадських організацій інвалідів. З ініціативи НАІУ до програми також включене положення про створення "комітетів доступності" за участю представників НАІУ та інших громадських організацій інвалідів. Ці комітети мали б виконувати дорадчу та консультаційну функцію, давати фахівцям та представникам влади оцінку щодо доступності з погляду користувача.

Фактично вимоги щодо безбар'єрності в соціальній інфраструктурі були законодавче передбачені ще у 1991р. Законом "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Однак, реальний прогрес мізерний і навряд чи зрушиться з мертвої точки без громадського впливу на всіх рівнях. В ідеалі ми б хотіли, щоб існував дієвий механізм поступового покращення доступності в тих місцях, які найбільше потрібні споживачам, щоб архітектура наших міст і сіл реагувала на потреби мешканців і змінювалась до найкращої вигоди всіх, у тому числі й найслабших членів суспільства.

Найперше, необхідне ширше усвідомлення проблеми безбар'єрності. У суспільстві є досить значна кількість людей, яким завдає величезних зусиль пересування та орієнтація в існуючому середовищі, користування транспортом та іншими загальними речами. Те, що для більшості так званих відвідувачів, споживачів, мешканців, покупців та пасажирів є природним і само собою доступним, для людей зі зниженою справністю становить нездоланні проблеми. Треба щоб усі розуміли - пристосування, які роблять середовище доступнішим для неповносправних, насправді роблять його доступнішим для всіх, зокрема для старших людей, для вагітних жінок і мам, які везуть своїх малюків у візочках, для пасажирів і покупців з багажем, який вони пересувають на коліщатах, для різного роду дрібної прибиральної і іншої техніки, для малих дітей. Похилі площини замість сходів, виразні піктограми замість написів, дублювання звуком сигналів світлофора, важільні ручки дверей та водяних кранів - всі ці прості, вироблені практикою рішення мають універсальне, а не спеціальне призначення. Одним словом, те що для неповносправних є реалізацією їхнього основоположного людського права на рівний доступ, для інших людей є полегшенням, а не ускладненням.

Методичний посібник «Доступність до об’єктів житлового та громадського призначення для людей з особливими потребами» посібник підготовлений Львівським обласним відділенням Українського фонду "Реабілітація інвалідів" в рамках проекту Моніторинг програми "Створення у м. Львів універсального доступного середовища для людей з особливими потребами". Посібник містить законодавче та правове забезпечення безперешкодного доступу до об’єктів житлового та громадського призначення, будівельні та архітектурні норми України та медодологію проведення моніторингу доступності.