28.10.2011

ВЗАЄМОДІЄМО АКТИВНО

Наші взаємовідносини з державою є неминучими і постійними. Такі взаємовідносини розпочинаються з моменту народження та реєстрації факту народження як акта цивільного стану. Ми спілкуємось з державою, отримуючи довідки, нарахування пенсійних виплат, звертаємось із скаргами, сплачуємо штрафи. 

Ми звикли вважати, що держава в таких відносинах займає вище, домінуюче становище, оскільки вона сама встановлює правила таких взаємовідносин. Але формування таких правил у демократичному суспільстві не може відбуватися без участі тих, на кого ці правила у майбутньому поширюватимуться
.
Участь у формуванні чи вдосконаленні правил взаємовідносин між державою і особою повинна бути безперервною.

Особливо важлива участь вразливих груп населення , серед яких особи з інвалідністю, у формуванні тих правил, дія яких безпосередньо на них розповсюджується.

Участь у прийнятті рішень традиційно сприймається лише як відслідкування проектів, тих чи інших нормативних актів та безпосереднє їх лобіювання. Однак, така думка є дещо спрощена. Звісно, вплив на прийняття правових актів є однією із форм участі у прийнятті рішень. Такий вплив, зазвичай, здійснюють не окремі громадяни, а об’єднання громадян, політичні партії чи громадські організації.

Водночас є й інші форми участі у процесі прийняття рішень, де важливою є роль не лише об’єднань громадян, але окремих осіб, зокрема осіб з інвалідністю. Наприклад, можна,як особа з інвалідністю звернутися до комунального підприємства із заявою про встановлення пандусу для безбар’єрного доступу до житлового будинку. Таким чином, можна впливати на прийняття рішення, ініціювавши його. Рішення щодо встановлення пандусу буле прийнято не у формі нормативно-правового акту, а у формі акту індивідуальної дії. А прийняття такого рішення називатиметься адміністративною процедурою.

Якщо ж позивач залишиться незадоволеним рішенням комунального підприємства щодо встановлення пандусу, він може оскаржити його в суді. Суд може скасувати рішення комунального підприємства та зобов’язати його не лише встановити пандус, але спростити процедуру розгляду подібних запитів від осіб з інвалідністю. У таких ситуаціях судовий розгляд та рішення суду мають безпосередній вплив на процес прийняття рішення органами влади.
Водночас участь осіб з інвалідністю у прийнятті рішень стосовно них залишається низькою. Таку позицію можна пояснити низкою чинників.

Насамперед особи з інвалідністю залишаються вразливими через усе ще низький рівень прийняття їх в суспільстві як повноцінних та рівноправних членів.

Крім цього суттєвою перешкодою залишається обмежена фізична мобільність осіб з інвалідністю. Для повноцінної участі у прийнятті рішень потрібен насамперед безбр’єрний доступ до інформації (можливість читати, бачити, чути), до приміщень та до заходів.

Обмеження у сприйнятті осіб з інвалідністю як повноцінних членів суспільства спричиняє обмеження їх доступу до спілкування з державою. Держава ж, зі свого боку не схильна залучати людей з особливими потребами до прийняття рішень без тиску з боку самих людей з особливими потребами.

Розраховувати на покращення своїх взаємовідносин із державою особи з інвалідністю можуть лише відстоюючи свій рівний статус шляхом:
  • Розуміння обсягу своїх прав та способів їх реалізації:
  • Активного захисту своїх прав у випадку їх порушення органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами.
Посібник «Взаємодіємо активно» призначений для осіб з інвалідністю, їхніх представників та громадських організацій інвалідів. Розглянуті такі питання як порядок звернення до держави за послугами, грамотне, доцільне скарження у потрібні установи, захист прав у суді, а також розповідається про європейський приклад взаємовідносини із державою. Підібрані теми сприяють ефективній реалізації та захисту прав, а також активній громадській позиції. 

Комментариев нет:

Отправка комментария