16.05.2012

ВІРШІ МАРІЇ ОСТАПЕНКО


Автобіографія

Я, Остапенко Марія Андріївна, 19.07.1990 р. н; Знак зодіаку – Рак. Людина надійна, ввічлива, доброзичлива і енергійна душею.

В 2007 році закінчила середню загальноосвітню школу  № 27. З 2007 р. навчаюсь у Вінницькому соціально – економічному інституті університету «Україна» за спеціальністю « Документознавство та інформаційна діяльність». На даний момент закінчую V курс – спеціаліст з документознавства та інформаційної діяльністі.

Маю досвід роботи з комп’ютером. Володію англійською та німецькою мовами (читаю і перекладаю із словником). Українською і російською мовами володію вільно.

Люблю впізнававти усе довкола з позитивом. Ціную довіру, шляхетність, доброту і чесність у людях. Обожнюю спокійну гамму кольрів – синій, зелений, фіолетовий, білий.

МІРКУЙ НАЛЕЖНО-НЕ БІЙСЯ ВПЕРЕД ЙТИ

ЗОРЯНЕ НЕБО


Зоряне небо і молоде
Моє ти єдине і святе
В місячнім сяйві
Зорепадом горить
І на душі,
Земля тремтить.
На світ Божий
Шлях стелить,
Немов червона калина
Ягодами мерехтить,
Листям шелестить,
Як у ріднім домі
У гаю
Кличуть люди, до себе,
В щедру оселю,
На добро,
У святу Неділю
Прилетіла птиця-
Небесная цариця
Край віконця
Надвечір’я
З небес своїм
Крилом накрила
Поле
Земне, трав’яне
На мить
Чи на годину
Стала щасливою,
Справжня, українська
Родина.



* * *

В середине месяца
Летней жары,
Июльской поры
Пришло время
Раскрыть тайны Земли.
Чтобы сделать
Планету сильней
На самой орбите
У самой Луны
Выше всего
У самой высокой гори,
Где отцветают цветы
Оживает, лишь, только,
Могучая природа.
Дыхание тонкое
Чувства глубокие –

Посетили меня.
Солнце поднялось,
Так высоко
Наступил рассвет
В половине утра.
С поющим звоном,
Гармонии и тепла,
Словно художник
Рисует картину
С эпизодом на свет.
Как морские волны,
Или странник из волшебства,
Где царит великолепное благо,
Как – будто алмаз
Искра пролетевшая,
Сквозь скалу
На пару минут,
Как чудотворная икона
Исцеляла души родные,
Коснувшись младенца
С верой уверяя,
В дорогу провожая,
И притом наставляя.



УКРАЇНА

Синьоока сиза птиця
Взлетіла над землею,
Немов сяйво надії
У моїй душі
На святі небеса,
Де текли ріки молоді,
Неначе зачарована Десна,
Сповнена радості і тепла.

Дарувала як сама
Весна-красна!
Родючі поля – теплі края!
Степи, лани, золотисті роси
Плетане колосся.

Водиця свіжа, чарівна,
Сама краса,
Навкруги усе- птахи співа,
Про світлу днину,
Нове життя,
Вірну стежину.
Додому поспіша,
Де рідня чекає
Соловейко співа,
Серце звеселя,
Десь там далеко
Скрипка чарівна грає
Мелодія красиво звуча
Народ знову встава
Хвала Господу Богу
Рідну славлять
Нашу матінку!
Україну – мужню Батьківщину!


САМОТНІСТЬ БУТТЯ.



Зоряний шлях
Переповнює мене почуттям
Земля, небеса
Морозний холод
Огортає ковдрою
Серця наші
Гарячі, ніжні.

Пелюстки сліз
Світло чудес
Заради всього
Зазирну в майбуття,
Де життя – рожеві кольори
Самотність буття.
Розмаїття трави,
Жадає придати,
Лише тільки,
Трішки краси -
Квітучої краси
Омитою водою
Зіллям запашним.

ОКЕАН РАДОСТІ


Загадала як бажання
На хвилину собі,
Немов сяйво
Показалось із далеку,
Що знайду лише її,
Зіроньку небесную
І добро засвітиться -
З любов’ю.

Я одна єдина, знаю
В цілому світі,
Покажу Вам
Океан радості

Крик душі звеселяє
Серце, серце моє
Печаль змушує,
Задуматись
В краї квітучому,
У долині степовій
Стежині щедрій.

З любов’ю-понад усе
В океан, океан,
Радості-чарівності
Несе на хвилях,
Хвилюючи мене,
В царство земне
Де буяє все.





Комментариев нет:

Отправить комментарий