14.04.2017

ПЕРЕМОГА ЖИТТЯ

Дослівно «Пасха» означає перехід. Перехід від смерті до життя, від рабства до свободи, від смутку до радості.

Євреї, які перебували в полоні єгипетського фараона в пасхальну ніч нарешті отримали волю. Ісус померши, на третій день воскрес, переміг смерть. Свято звільнення і життя. Але який сенс воно має для нас, тут і зараз? Невже сенс лише у тому, щоб мимохідь згадати давні події, вживаючи пасхальні страви?

Здається що ми вільні. Але насправді це так? Чи ми вільні від негативних думок, страху, комплексів?  Особливо сьогодні, коли наша країна переживає страшну війну, коли практично понівечена вся економіка і немає ніякої впевненості у завтрашньому дні, коли мало не щодня особисто я чую про серйозні хвороби добрих знайомих?


Я пригадую свої дитячи і зовсім юні роки, коли моя мама дуже хвилювалась, де я буду навчатись після того, як закінчивши початкову школу у київському спеціалізованому інтернаті, повернулась до Вінниці, як я боялася самотності, як думала де зможу знайти роботу, будучи інвалідом першої групи.

Та все вирішувалось у свій час. І тоді мені було цікаво: як? Невже це простий збіг обставин? Не схоже. А якщо ні, чи є у цьому якась закономірність? Безперечно, мої батьки дуже старалися мені допомогти, я прагнула досягнути успіхів, і соціальна політика країни цьому сприяла. Але всі припускалися помилок, і деколи великих помилок. Згідно логіки все б мало давно розвалитися. 

Приходила думка: не тільки від нас це залежить. А якщо так, непогано б було знати від кого. Про Бога у той час я знала не багато. Ті знання зводилися до дуже уважного спостерігача, який карає за зло і винагороджує за добро. Але коли стала роздумувати глибше, зрозуміла, що це не зовсім так. Деякі речі пояснити просто не можливо.

І тоді зміст Пасхи відкрився мені зовсім по-іншому. Попри наші вади, недоліки нас веде по життєвому шляху Вища сила. Саме тому з нами трапляються приємні речі, а коли приходять труднощі, з’являються сили їх долати. Життя важке, але несподівано з’являються сили зносити прикрі ситуації. І навіть більше. Те, чого я найбільш лякалась, стає перемогою.


Це ї є перемога Ісуса Христа над смертю. І не лише над фізичною, а й над тою, що є в мені. Над розпачем, стражданням, страхом. Цією перемогою Він прагне поділитися з нами. І саме про це я думаю, коли їм солодку пасху. Це смак надії. А коли розбиваю крашанку, думаю, про те, що я живу повним життям. Із труднощами і проблемами, які однак не зменшують вартості життя. Навпаки, це заклик боротися, йти вперед. І знати: щоб не трапилося, мене підтримають Люблячі Руки.   

Комментариев нет:

Отправить комментарий