Це ще одне спірне питання , ставлення до якого на мою думку
вже давно слід було переглянути, а тим паче потрібно це зробити у наш буремний
час.
У вісімдесяті - дев'яності роки, я пам'ятаю товариства для людей та дітей з інвалідністю, саме так тоді називалися такі спільноти. Тоді їх роль полягала лише в тому щоб організувати застілля у святкові дні, роздати " солодкі подарунки", та поговорити про важку долю людини з інвалідністю 3 грудня - у міжнародний день людей з інвалідністю.
Зараз змінилися часи, почало змінюватися мислення людей,
хоча звичайно і не всіх, але все ж таки не зовсім малої частини суспільства. В
Україні більше почали говорити про Інклюзію та про те як важливого інтегрувати
людей з обмеженими можливостями у суспільство.
Функції організацій для таких людей з набуттям статусу ГО
людей суттєво змінилися та розширилися. Засновниками та керівниками ГО почали
ставати молоді та завзяті активісти , які просуваючись ідеї не лише про те як
надати членам ГО допомогу у вигляді продуктових пакунків чи засобів гігієни, а
й створити умови для розвитку творчих здібностей, для навчання, та відпочинку,
а також для поліпшення ментального здоров'я та підвищення психологічної
грамотності. Громадські організації для людей з інвалідністю можуть
запропонувати багато різних можливостей, хоча це не виключає отримання і давно
звичної допомоги.
І хоч в Україні нажаль іще чималий прошарок суспільства
мислить категоріями лише " нам всі винні бо ми бідні" вже є і немало
тих хто готовий навчатися, працювати , допомагати , та всебічно розвиватися.
На сторінках нашого блогу ми вже неодноразово пропонували
свої ідеї того як людина з інваліднісью
може допомогти іншим, але це тільки початок. Впевнена що буде ще багато
нових цікавих ідей! Головне не зупинятися та вірити у свої сили!
Немає коментарів:
Дописати коментар