30.11.24

ЧИ МАЮТЬ ЛЮДИ З ІНВАЛІДНІСТЮЮ ДОНАТИТИ НА ЗСУ

Я не одноразово чула таку думку, що люди з інвалідністью, як такі що належать до найменш соціально захищених верств населення не повинні донатити на ЗСУ, та взагалі благодійністю, через те що самі часто мають вкрай обмежені статки, та потребують різносторонньої допомоги. Дозволю собі висловити альтернативну думку з цього питання. Зборів для ЗСУ зараз дуже багато,і саме тому вислів "Кожна гривня має значення" в наші дні став буквальним. Українцям зараз не вистачає усвідомлення того, що маленькі донати дійсно можуть робити великі справи . В Україні нараховується близько двох з половиною мільйонів людей з обмеженими. Тож якщо кожен із нас задодонатить гривню, то наші воїни отримають два з половиною мільйони гривень! Варто лише вдуматися у цю цифру. Окрім того давно відомо що коли ми допомагаємо іншим, наше психічне здоров'я, та самопочуття можуть значно покращится. Я також живу на мінімальні статки, але для донатів користуюся послугою Приват банку " перерахуй на ЗСУ... З кожної витрати". У мене зазначається сума й 1 гривня. І я зовсім не соромлюсь цього. Також на початку цього року наше ГО надруковало і успішно продало календар. 10 відсотків від загальної суми продаж ми відрахували на потреби ЗСУ. Також на базі Го працює благодійний проект
- інтернет магазин Inklusia shop , який теж слугує для благодійних цілей, з продажу товарів у ньому, також частина суми є донатами на ЗСУ. Доречі, допомагати можна не лише фінансовими, можна наприклад плести теплі шкарпетки, або бафи , які вже дуже скоро будуть потрібні нашим захисникам та захисницям. Тому, як бачимо, можливостей робити добрі справи є багато, потрібно лише вміти їх помічати, та розвиватися усвідомлення їх важливості. Тому допомагаємо хто чим може, і разом крокуємо до нашої перемоги! Слава Україні! Героям
 

1 коментар:

  1. Ви молодець, ваш сайт і ваші думки, мені дуже подобаються. Тим паче чув про людей які під час боїв отримали інвалідності, але їх або не дають або платать смішні суми, навіть не ставки. Багато з таких людей не знали, що таке інвалідність і заробляли самі на своє життя, тепер у них травма через бойові дії, через втрату дієспроможності, і навіть відчуття покинутими від держави, одним словом ще й психологічні проблеми(не рахуючи фінансових). Тому цим людям як ніколи потрібна допомога, і не тільки фінансова, а й психологічна. Правда потрібно бути обережним, починати спілкуватись через психологів, психіатрів, бо можуть бути надто складні випадки. Всім наснаг і взаєморозуміння.

    ВідповістиВидалити